Ірина Балибіна: Мені подобається шлях, яким я йду, досягаючи мети...

Друк

Ірина БалибінаТак відповіла депутат Полтавської обласної ради («Сильна Україна») Ірина Балибіна під час чат-online-конференції в ІА «Новини Полтавщини». Незважаючи на те, що тема була присвячена проведенню культурно-просвітницьких заходів до Дня Соборності, Ірина Вікторівна відповіла на різноманітні питання інтернет-користувачів. Нижче розміщуємо відповіді депутата:

Пані Ірино! Ви така чарівна і, начебто, розумна жінка, навіщо Вам цей політичний бруд? І взагалі, чи не боїтесь займатися новою і маловідомою для Вас справою?

Цілком поділяю Вашу думку щодо моєї особистості. Дякую. Відносно політичного бруду, давайте виходити з того, що в політиці, як і у медицині, не існує поняття «бруд». Для спеціалістів цієї галузі те, що можна назвати брудом, є найціннішим «діагностичним» матеріалом.

І взагалі, хто має звичку до охайності - тому бруд не загроза. У повсякденному житті він на кожному кроці. Кожен з нас як може долає його і продовжує йти далі.

Що стосується нової сфери моєї діяльності, то дійсно мій політичний стаж начебто і невеликий - трохи більше року в політичній партії «Сильна Україна». До речі, не слід забувати, що і сама ця політична сила достатньо молода.

Але за моїми плечима досвід президентських і місцевих виборів, розбудова регіональної партійної організації, а до цього - 10 років роботи в громадській організації Полтавська обласна Спілка краєзнавців на посаді виконавчого директора. За своє життя мені доводилося працювати у різних сферах: медичною сестрою в онкологічному диспансері, нести службу в лавах Радянської армії, працювати на освітянській ниві.

Мені ніколи не було соромно за результати своєї праці. За розбудову Полтавської Малої академії наук, котра продовжує працювати і зараз, я маю звання «Відмінник освіти України», за підручниками «Історія Полтавщини» сьогодні навчаються всі учні Полтавської області. Так що нового в житті я не боюся.

Мені подобається навчатися і досягати поставленої мети. І подобається шлях, яким я йду, досягаючи мети. А один з моїх життєвих принципів: «Великого слона завжди можна з'їсти по маленьких шматочках» дозволяє постійно рухатися вперед.

Чи займається видавництво «Оріана», яке ви очолюєте, виданням соціально значущої літератури на пільгових умовах? Чи публікуєте місцевих авторів? Яким виданням за минулий рік найбільше пишаєтеся?

Видавництво «Оріяна» створене в 2001 році. За весь час свого існування видавництво здійснило випуск двох видань, які були затверджені планом випуску соціально значущих видань у 2008 році.

Перша книга - це «Україна Гоголя», до якої ввійшли маловідомі вибрані статті М.В.Гоголя "Размышления Мазепы", "Взгляд на составление Малороссии" и "О малороссийских песнях". Також вона містить чудові фотороботи знаного краєзнавця Костянтина Бобрищева.

Друга - це яскраве, інформаційно насичене видання "Полтавська писанка" - перше видання на Полтавщини, яке є спробою відродити феномен писанки та писанкарства на Полтавщині. Обидві вийшли дуже невеликим накладом - 500 примірників і, згідно з умовами договору між видавництвом і управлінням інформаційної політики, були передані йому на баланс.

До речі, ніяких «пільгових» умов у виданні соціально значущої літератури не існує. Замовник визначає виконавця робіт або на конкурсній основі або згідно з планом випуску. Місцевих авторів публікуємо, але дуже вибірково.

Наша "торгова марка": шість підручників з історії Полтавщини розроблені авторським колективом полтавських науковців під керівництвом Олександра Білоуська, Полтавський том пам'яті жертв голодомору 1933-34 р.р, "Подорож Полтавщиною в монетою в руці" Валерія Волоскова, фотоальбом присвячений творчості відомого художника Віктора Брикульця, фотоальбом "Полтавщина", путівник по Полтаві "С добрым утром, Полтава" та багато іншого.

Більшість з них мають відзнаки обласних і Всеукраїнських конкурсів, а наші підручники взагалі визнані Міністерством освіти і науки України кращими підручниками з регіональної історії в Україні.

А чим пишаюся? - Кожне дитя для матері рідне. Мені дуже радісно, що у нашому видавництві минулого року вийшов другий випуск книги Раїси Іванівни Назаренко "Уроки літератури рідного краю". Радісно і щемно, бо Раїса Іванівна передчасно пішла з життя влітку 2010 року, але встигла потримати у руках свою книжку. Пишаюся тому, що книга вийшла цікава і вдала. Вона так необхідна нашим вчителям. У ній йдеться про творчість відомих літераторів Полтавщини не тільки минулого, але й представлені ті, хто живе і радує нас своєю творчістю сьогодні і є гордістю літератури нашого регіону.

Чи вважаєте Ви, що нагадування один раз на рік про єдність, соборність українського народу достатнє для підтвердження цього факту?

Звичайно ж ні. Я вважаю, що потрібні не одноразові, часто надто заполітизовані акції і заходи, а постійна гуманітарна робота, яка передбачає популяризацію інформації про історичні факти, перебіг подій минулого, спогадів очевидців, аналізу думок спеціалістів. Чим вичерпніша інформація про події і факти, тим виваженіше сформована думка.

З огляду на це, важко переоцінити значення друкованого слова.

Як директор видавництва, яке спеціалізується на виданні історико-культурної, краєзнавчої, навчальної літератури, можу запевнити, що слово, як сім'я завжди проростає і робить свою велику справу. Література про історію нашої країни, про регіональну історію, користується зараз великим попитом. І ми намагаємося його задовольнити.

Щодо самого дня відзначення Соборності - це дійсно свято. Його потрібно відзначати. І добре, що цього дня ми згадуємо про те, що у 1919 році питання об'єднання українського народу хвилювало наших тодішніх співвітчизників, що ми тримаємо підняте ними тоді знамено. Ми, сьогоднішні, як і вони, прагнемо моменту істини. Це об'єднувало українців тоді, це єднає нас сьогодні, це єднає нас з ними. І це нормально, що ставлення до "істини" може бути неоднозначним. Питання "за" і "проти" - вічні питання. Вони завжди були і будуть. Розбрат - непродуктивне явище. Сила будь-якого народу (великого чи маленького) - в єдності. Тільки єдиний народ може успішно долати проблеми, які постають, і здійснювати свої заповітні задуми.

Чим для Вас і Вашого політичного лідера Сергія Тігіпка є Україна?

Більшу частину свого життя я провела на Полтавщині. У Полтаві я народилася, виросла, навчалася, працюю. У Полтаві створила родину, придбала друзів. І хоча я етнічна росіянка, Україна для мене - моя Батьківщина (може, це і пафосно), мій дім. А чим є Україна для Сергія Леонідовича - ви матимете змогу запитати у нього особисто 28 січня під час відеомоста "Київ-Донецьк-Львів-Полтава-Харків". І хоча тема розмови буде стосуватися Пенсійної реформи, думаю, він надасть відповідь.

Чи не вважаєте запізнілою тему конференції?

Ні. Я є противником "здачі об'єктів до зазначеного терміну", "добрих слів тільки до ювілеїв" і " маршів протесту тільки по-п'ятницях". Існують теми, яких торкатися завжди вчасно.

Як "Сильна Україна" відзначала День Соборності України у Полтаві? Хіба "Сильна Україна" проводила якісь заходи до Дня Соборності України?

Полтавська обласна організація політичної партії "Сильна Україна" прийняла участь в офіційній церемонії з нагоди Дня Соборності, яка відбулася у Полтаві поблизу пам'ятника Тарасу Шевченку.

Я особисто, як депутат Полтавської обласної ради, представляла Полтавський депутатський корпус на науково-просвітницькому заході, присвяченому Дню Соборності України у Києві. У виставковому залі Національної бібліотеки України імені Вернадського була розгорнута масштабна книжково-інформаційна виставка "Регіональна історія та регіональне краєзнавство України: Полтавщина", виставка карт "Полтавщина на картах: історія та сучасність" та підготовлена Фондом культури фотовиставка митців Кобеляцького району "Полтавські обрії: Кобеляцький район".

На мою думку, це дуже символічно, адже та земля, яка дала світу Миколу Лисенка (його величний гімн "Молитва за Україну" пролунав на Софійській площі у 1919 році), Григорія Сковороду, Михайла Остроградського, Миколу Гоголя, Юрія Кондратюка, Олеся Гончара покликана об'єднувати.

І вибір Кобеляцького району, як представника Полтавського краю, - не випадковий. Саме тут народилася ідея однієї з найбільш об'єднуючих нагород сучасності - Орден Миколи Чудотворця "За примноження добра на землі" Фонду Міжнародних премій. До речі, першим орденом нагороджений саме Олесь Гончар.

На урочисте відкриття свята зібралося більше сотні людей. Відвідали захід представники Полтавського земляцтва у Києві, громадських організацій, студенти, школярі. Звучали заклики до об'єднання, взаєморозуміння, взаємоповаги. Добрі слова на адресу полтавців пролунали з вуст Героя Україні, академіка Петра Тронька.

Чому, на Вашу думку, день Соборності кожна політична сила святкувала окремо? Невже не можна було об'єднатися хоча б у цей день?

Мабуть, тому, що занадто захопилися виборними перегонами, не змогли вчасно відлучитися від подій, пов'язаних з виборами і боротьбою за електорат. Тому автоматично, за інерцією продовжували діяти кожний за своїм окремим сценарієм. Хоча у тому, що для всіх політичних сил це було і є святом - сумніву немає. І біля пам'ятників великому Кобзарю і Борису Мартосу, і біля пам'ятної дошки Симону Петлюрі, і з Соборної площі лунали однакові заклики.

Залишається сподіватися, що наступного року ситуація зміниться, і всі політичні сили України об'єднають свої зусилля у відзначенні цієї знакової дати.

Скажите на милость, почему Вы избрали именно эту тему для своей конференции?Хотелось бы услышать конкретный ответ депутата, чтобы он отличался от затасканых ответов большинства высокопоставленных руководителей области - как правило, обо всем и ни о чем. Имеются в виду ответы в духе: «Чому, тому що, з іншого боку, і таким чином, повинен сказати, так скажем, з одного боку, а з іншого боку»... и так дальше. Надеюсь, Вы поняли. Будьте их выше.

Тема пресс-конференции возникла сразу же после моего участия у мероприятиях, посвященных Дню Соборности, в библиотеке имени Вернадского в Киеве. Под впечатлением встреч возникло желание поделиться информацией с полтавчанами. Эта тема неоднозначна и интересна. И мне хотелось бы услышать мнение людей, небезразличных к отечественной истории, о тех событиях почти вековой давности, узнать, насколько для них это значимо.

Кременчуцький військовий ліцей може залишитися без свого нинішнього керівника - Володимира Полякова, який власне створив і розвинув ліцей. Зараз на нього та на колектив чиниться психологічний тиск. Чи відомо вам, як члену депутатської комісії з питань освіти, про ситуацію, що склалася? Як ви загалом оцінюєте роботу керівника ліцею?

Повністю підтримую вашу думку щодо необхідності існування в системі середньої освіти навчальних закладів військового спрямування. Більше того: «Сильна Україна» брала участь в урочистостях присвячених ювілею заснування цього навчального закладу. Розуміючи необхідність фізичного розвитку вихованців, Кременчуцька міська партійна організація подарувала ліцею силове спортивне обладнання. Особисто з директором ліцею я не знайома і поки що не інформована про причини конфлікту. Питання з цього приводу на засідання постійної комісії не виносилися. Але я запевняю Вас, що при необхідності втручання і розв'язання проблеми на рівні обласної ради, професіоналізму і здорового глузду у членів постійної комісії для цього вистачить.

Ви вже будете виходити на пенсію по нових правилах, якщо приймуть пенсійну реформу. Який буде розмір вашої пенсії?

Сподіваюся, що Пенсійну реформу приймуть, тому що це нагальна необхідність. Мій трудовий стаж - 28 років. І в 55 років я на пенсію і не збиралася. Пенсію, звісно, заробила. А щодо її розміру, поживемо - побачимо...

Цікаво, які книги ви самі полюбляєте читати?

Я відношуся до тієї категорії людей, для яких читання є життєвою необхідністю. Я не засинаю, не прочитавши декілька сторінок. Маю власну бібліотеку (600 книжок) з історичної та краєзнавчої тематики. Обожнюю історичні романи; коли сумно - читаю Вікторію Токарєву. Зараз насолоджуюся "Квестом" Акуніна.

Яке Ваше відношення до відстрілу бродячих собак у Полтаві? Чи можливо створити для них притулок замість того, аби безжально нищити? Що може (і хоче) зробити у цьому напрямку Ваша партія і Ви особисто?

Собак люблю і маю двох кавказських овчарок. А питання відстрілу - до комунальних служб...

З якими бібліотеками Полтавської області співпрацює Ваше видавництво?

Видавництво "Оріяна"в обов'язковому порядку надсилає контрольний примірник кожного свого видання до бібліотек, згідно з затвердженим переліком. А в біблотеках області постійно проводимо презентації своїх видань. Також даруємо видання районним бібліотекам, тощо.

Чи маєте самі якийсь науковий ступінь? Хто ви за освітою?

У мене наукового ступеню немає, за освітою я - педагог, закінчила Полтавський педінститут. Маю відзнаку "Відмінник освіти України".

Наскільки мені відомо, "Сильна Україна" не пройшла до міської ради міста Полтави. Чи заважатиме це Полтавській організації партії вести діяльність на благо полтавців?

Дійсно, міська організація політичної партії "Сильна Україна" не подолала 3%-вий бар'єр до міської ради Полтави, це дуже прикро. Ми проаналізували свої помилки, прийняли відповідні рішення. Але те, що депутатський корпус міста не представлений "Сильною Україною", не заважає нам і владі працювати на користь громади.

Чи є якісь пільги, передбачені вашим видавництвом, для авторів-початківців? Які? І чи вважаєте ви доступною вартість публікування для звичайного письменника, який не має грошовитого спонсора, але талановитий?

У нашому видавництві зараз знаходиться в роботі дитяча книжка початківця-письменника, військового за фахом, Михайла Семишкура "Про пригоди поросяток". Видавництво взяло на себе витрати по підготовці оригінал-макету цього видання. Більшість книжок, які вийшли у видавництві, фінансуються або повністю, або частково "Оріяною".

Але підхід до відбору таких книжок - дуже ретельний. Ми повинні бути впевненими, що вони користуватимуться попитом у читачів і будуть цікавими та корисними. Тому запрошуємо до співпраці!

Пані Ірино, вам, як професійному видавцю, чи вдається до сесії облради перечитати всі стоси проектів рішень та програм, які приймаються? Чи просто покладаєтеся на професійність колег з профільних комісії і голосуєте як усі, чи за жіночою інтуїцією?

Запевняю Вас, що всі проекти рішень, програм, які виносяться на обговорення, я не просто читаю, а й вникаю в зміст кожної строчки. Може тому, задаю і багато питань. На жіночу інтуїцію не покладаюся. Намагаюся максимально розібратися.

Кого з письменників Полтавщини ви назвали б кращими майстрами? Кому пророкуєте велику славу і попит?

Полтавщина завжди славилася майстрами друкованого слова, а хто з них увійде в історію - покаже час.

Пані Ірино, яке Ваше відношення до ухваленого Верховною Радою 13 січня 2011 року Закону про доступ до публічної інформації?

В зв'язку з цим, як Ви плануєте перебудовувати свою роботу?

Це без сумніву - крок уперед до більш якісного життя. Будь-яка інформація, якою володіє чиновник, повинна бути доступна суспільству. Особисто мені перебудуватися не має необхідності, бо я все життя - публічна людина.

А наше видавництво - завжди відкрите для співпраці.

А щодо органів місцевої влади, то я не можу сказати, що ОДА і облрада - закриті інституції. Представники полтавської громадськості завжди мали і мають змогу тримати руку на пульсі влади. Закон вступає у дію через три місяці, після підпису Президентом, тому ще є час внести коректив.

Чи є у вас якесь хобі, крім читання? Чим займаєтеся у вільний час? Як любите відпочивати?

Відпочиваю дуже рідко, я - мисливець та рибалка.

Які новинки є у вашого видавництва? Чи плануєте розпочати якийсь новий, оригінальний проект?

Редакційного портфелю видавництва на рік вистачить. Є й новинки - цікавинки. Але треба пам'ятати, що наше видавництво спрямоване на видання краєзнавчої та навчальної літератури, тому тематика переважно навчальна. Ми зараз - у творчому пошуку: що можна запропонувати гостям до "Євро-2012".

Скільки ТОВ «Видавництво «Оріяна» видало книг до Дня Соборності України? Скільки про історію України та Полтавщини зокрема?

Видавництво "Оріяна" є розробником і видавцем навчально-методичного курсу "Історія Полтавщини". Більш патріотичного видання у регіоні не існує. Усього за роки існування у видавництві побачило світ більше сотні видань краєзнавчої тематики.

Ви є членом комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури.

На вашу думку, яким буде 2011 рік для обласних закладів цих галузей?

Однозначно, прийнятий бюджет на 2011 рік - непростий. І в галузі освіти теж скорчене фінансування. Тому обласним закладам освіти доведеться працювати у досить складних умовах.

Але вчителі - ті люди, яким до труднощів не звикати. І впевнена, що навчальний процес, як завжди, на Полтавщині буде проведений на високому рівні.

Моя знайома розчарувалась у Тігіпку та його партії, що він перейшов до Азарова, хоча обіцяв перед виборами золоті гори. Врещті-решт вона вийшла з партії. Говорять, що багато хто зараз, розчарувавшись, виходить з вашої партії. Що ви про це думаєте і чи самі не розчарувались в шефові?

Все, що містилося в передвиборчих програмах Сергія Леонідовича під час президентської кампанії та партії "Сильна Україна" під час місцевих виборів, виконується. Потрібен для всього час. А слово "розчарування" у моєму лексиконі взагалі відсутнє.

Сергій Тігіпко - це дійсно лідер, і ряди його партії постійно поповнюються новими членами...