.jpg)
Місцеві вибори в Україні 25 жовтня цього року відбудуться за новим законом, який ухвалила Верховна Рада й нещодавно підписав Президент. Депутати називають його історичним, а експерти – суперечливим і тимчасовим. Стартує виборча кампанія вже за декілька днів, але запитань, незрозумілостей дуже багато. З’ясувати хоча б деякі з них ми спробували під час інтерв’ю з головою Полтавської обласної ради, доктором наук з державного управління Петром Вороною.
– Наступні місцеві вибори в Україні в жовтні цього року відбуватимуться за так званою гібридною системою, в якій зберігається частина мажоритарної та частина пропорційної. Експерти говорять, якби зараз провести вибори, то вони б провалились. Адже за великим рахунком ніхто досконало не знає, навіть як скористатися правом бути обраним за новим законом, як підраховуватимуться голоси і т.д. Що на нас чекає у такому невіданні, Петре Васильовичу?
– Гібридна система є чимось середнім між мажоритарною та пропорційною, але це вже рух до відкритих партійних списків. Можливо, на сьогодні відкриті партійні списки і повинні бути в такій формі, як пропонує новий закон.
Це не так, як за кордоном, коли є декілька осіб і з них потрібно обирати, або ставити порядковий номер проти кожного кандидата у відповідності до рейтингу. Для людей це сьогодні було б складно. Голоси віддані за того чи іншого кандидата йдуть у копилку партії, яку він представляє. Тобто люди побачать конкретне обличчя партії на місцях. Звичайно приємно, що третя частина цих облич повинна бути жіночими. Я перед зустріччю з вами консультувався з кількома експертами, то вони говорять, що зовсім скоро ЦВК видасть роз’яснювальні матеріали, в яких, зокрема, буде йти мова про те, що, якщо в партійних списках немає третини жінок, то вони не відповідають вимогам нового закону і можуть бути не зареєстрованими.
– Ви говорите, що видадуть методичні матеріали і циркуляри, тобто людей будуть навчати, як працювати за новим законом. Чи проводиться вже робота в цьому напрямку в області?
– Найближчим часом плануємо провести із 19 серпня головами районних рад засідання координаційної ради за участі Солонтая, щоб пояснити, як буде відбуватися виборчий процес. А з ЦВК ніяких роз’яснень поки що не має. Проте це й не дивно, адже тільки 6 серпня, на мій День народження (сміється, - авт.), був підписаний закон. Як тільки ми отримаємо роз’яснення, то обов’язково зберемо лідерів політичних партій для того, щоб забезпечити всім рівні можливості на місцевих виборах.
– Заступник голови Адміністрації Президента Віталій Ковальчук, коментуючи новий закон, сказав про те, що кількість депутатів у місцевих радах буде скорочено на третину. Що очікує Полтавську обласну раду?
– Полтавську обласну раду очікує 84 мандати. І звичайно буде зменшена кількість депутатів місцевих рад. Відповідно до нових норм сільська рада з кількістю жителів до 1000 осіб – отримає 12 депутатів, сільська рада з кількістю жителів від 1000 до 3000 осіб – 14 депутатів, районні ради, де 20 тисяч виборців – 26 депутатів, від 20 до 50 тисяч – 34 депутати. Так само і міська рада буде значно менша, наприклад, у Полтавській та Кременчуцькій міських радах буде по 42 депутати в кожній. Тобто є певне скорочення і це позитив. Варто зазначити, що мажоритарна система збереглася тільки на рівні селищ і сіл, у містах і їхніх межах вибори будуть проходити за відкритими пропорційними списками.
– Чи відомо вже в районах, зокрема, й в області загалом скільки округів ми отримаємо?
– На сьогодні округ – це близько 14 тисяч виборців. І, звичайно, область буде поділено на нові округи. Це спірне питання. Тут потрібне пояснення ЦВК: чи округ буде в межах одного району, чи буде охоплювати частини кількох. Але на зараз ми приблизно знаємо, що Великобагачанський район – це 2 округи, Гадяцький – 2, Глобинський – 3, Гребінківський, Диканський – 1, Зіньківський – 2 , в Кременчуці приблизно буде 12, в Полтаві – 16, в Лубнах – 3, в Миргороді – 2. Усі ці округи будуть нарізатися у відповідності до кількості виборців. Мене інше турбує: як тепер будуть кореспондуватися нові округи із виборчими дільницями. Можливо доведеться нарізати й нові виборчі дільниці. Зараз повинна бути проведена робота по розподілу округів. На основі того, як їх наріжуть відносно районних рад, так потрібно буде формувати й округи до обласної ради.
– Петре Васильовичу, як людям пояснити, щоб вони розібралися в новому бюлетені й проголосували так, як вони вважають за потрібне, а не заплуталися в нових правилах і «галочки» поставили зовсім не тих квадратиках?
– Коли партія бере участь у виборах в області або в районі, то обов’язково від неї на місцях буде визначена знакова фігура, яка представлятиме її. Вона буде першим номером, а потім буде той представник, який працюватиме в окрузі. Тому людина, коли приходить на виборчу дільницю повинна зорієнтуватися в своїх ідеологічних переконаннях. А потім глянути на скільки кандидат, який представляє партію в окрузі, відповідає її морально-етичним вимогам й ідеології партії, яку представляє. І тільки тоді робити вибір. Я думаю, це повинно бути в основі вибору людини. У новому бюлетені виборець бачитиме перед собою назву партії, кандидата №1та одного кандидата, який представляє партію в окрузі.
– У зв’язку із законодавчими змінами виникає загроза деяким округам залишитися без своїх депутатів…
– Ця система передбачає, що люди за територіальними округами не будуть закріплені. Кандидат у депутати може набрати максимальну кількість голосів в окрузі і не пройти, якщо не пройшла партія. І навпаки, якщо партія подолала виборчий бар’єр, а кандидат набрав невелику кількість голосів, то він може пройти до ради. Це завдання партій закріпити людей за округами. Я пам’ятаю ситуацію, яка була в 2006 році, коли більше 5 районів Полтавської області не мали депутатів обраних на партійній основі до обласної ради. І нічого страшного. Партії закріпляли людей для роботи в округах, і вони добре працювали. Дмитро Хрістов, наприклад, сам мешкав у Полтаві, але був закріплений за Миргородським районом і дуже активно там працював.
Представництво району в обласній раді буде залежати від того, на скільки на місцях розвинені політичні партії, і на скільки вони мають там авторитетних представників. До речі, закон дозволяє балотуватися одночасно у декілька рад (до обласної, районної чи міської, чи голову громади).
– Це, мабуть, спонукає до політичної активності.
– Однозначно, а також до конкуренції. Зараз треба заслужити довіру виборців, із ними попрацювати, щоб отримати максимальний відсоток. Тому, безперечно, кожен партієць повинен бути надзвичайно активним. Думаю, конкуренція буде не лише між паріями, як між кандидатами однієї партії.
– Завдяки ухваленому закону виборці отримали можливість відкликати депутатів, якщо не задоволені їхньою роботою. Але чи підуть на це партії?
– Ми маємо механізм, який абсолютно не поширений у світі. Суть його полягає в тому, що люди можуть зібрати підписи проти того депутата, який погано працює в кількості не менше, ніж за нього проголосували, й передати на розгляд партії запит на його відкликання. Я думаю, в більшості випадків сама партія буде використовувати цей механізм, щоб відкликати того чи іншого депутата, якщо він погано працює, або зраджує інтереси партії чи не підкоряється партійній дисципліні.
– Петре Васильовичу, говорять, що цей закон – дійсно історичний крок для України, але одночасно й тимчасовий. Через два роки його планують змінити в зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи. Що це дасть?
– Я думаю, що за ці два роки ми побачимо всі недоліки цієї виборчої системи. Як відомо, в Санкт-Петербурзі вона показала ряд недосконалостей. Які я особисто бачу? Я хочу, щоб вибори все-таки були для всіх лідерів громад. Тому, що лідер громади – це ключова фігура в системі місцевого самоврядування. У великих містах ми дбаємо про якість влади, а в малих виходить ні. По-друге, до кінця не виписані важелі, тож чекаємо на роз’яснення ЦВК. По-третє, мені дуже не подобається, що до участі у виборах не допущені громадські організації. Виходить, що в селі чи селищі люди мають право балотуватися як самовисуванці, а от у великих містах тільки від політичних партій. Чому така дискримінація? Велике місто не є великою громадою? Тут певним чином порушуються права людини на участь у політичному житті й управлінні державою. Наприклад, у Польщі такого немає. Там є список незалежних кандидатів і громадські організації мають право висувати своїх представників. Крім того, в основі цього закону може бути широко використаний підкуп виборців. Щоб зайняти ключову позицію в рейтингу партії потрібна прихильність якомога більшої кількості виборців. Тому кандидати будь-якими силами будуть намагатися зібрати більше голосів. Звичайно, виборці з цього виграють, бо вони отримають певні матеріальні блага, але тоді спотворюється волевиявлення. Чесна і справедлива влада коштує набагато дорожче, ніж цукор та гречка.
– Ви думаєте, що Україна не змінилася у зв’язку з подіями, які відбулися в державі?
– А ви по Полтаві цього не бачите? Я буду щасливий, якщо люди зараз беруть, як награбоване в них, але голосуватимуть по-іншому, бо розуміють, що їх купляють. Благодійність тоді є такою, коли нею людина займається постійно, а не тільки напередодні виборів. Хотілось би також, щоб усе-таки заборонили політичну рекламу, тому що її собі можуть дозволити лише ті, у кого тугі гаманці. Потрібно, щоб кандидати йшли до виборців і пояснювали свою позицію.
– Через два роки в зв’язку з майбутнім внесенням змін до Конституції депутати залишаться працювати далі, чи будуть оголошені нові вибори?
– Відповідно до змін до Конституції України, я думаю, що обов’язково будуть дострокові вибори. У зв’язку з тим, що буде нова система влади і під ці нові органи місцевого самоврядування потрібно буде провести нові вибори. І це правильно. Та й на той момент депутати вже покажуть свою роботу. Але в то й же час на ці ради буде покладена величезна відповідальність. Саме вони повинні будуть підготувати перехід органів місцевого самоврядування під нові умови роботи з розширеними повноваженнями та створення виконавчих комітетів.
– Закон про вибори змінюється вп’яте…
– Це нормально. Закони, механізми формування влади повинні постійно вдосконалюватись, щоб вона була якомога ефективнішою.
– Як ви оцінюєте ситуацію в суспільстві, зокрема в Полтавській області, політичну активність, готовність електорату, наявність кандидатів до участі у виборах по-новому?
– На мої переконання, виборці і партії Полтавської області готові до цієї системи виборів. Політичні сили сьогодні активно шукають провідні, ключові фігури, які будуть представляти їх в округах. Усе це важливо і важко. Чому? Партії готові, проте суспільство знаходиться в стані збайдужілості й апатії. Політичні сили стикаються з тим, що успішні люди часто просто вже не хочуть брати участь у виборах. Але я вважаю, що громадяни, які мають великий авторитет і досвід у суспільстві обов’язково повинні в органах місцевого самоврядування представляти громади. Тому що зараз є велика загроза того, що зайдуть у ради різних рівнів просто балакуни.
- Якою ви хотіли б бачити новообрану обласну раду?
Хотілось б бачити обласну раду в якісному і патріотичному відношенні проукраїнською та проєвропейською напрямку. Щоб серед депутатів було більше людей із стійкими ідеологічними переконаннями. Щоб їх об’єднувало – щире служіння громаді. Зараз у нашій обласній раді в депутатів різні ідеологічні переконання, але те, що стосується питання розвитку економіки та культури Полтавського краю, то тут ми всі єдині, і слава Богу. Хотілось би, щоб наступна рада була ще ефективнішою в справі служіння громадам краю.
Євгенія Харченко, обласна газета «Село полтавське»
