Петро Ворона: "Не можу залишатися байдужим...."

e-mail Друк PDF

24 серпня, у День незалежності України, голова обласної ради Петро Ворона пояснив чому йде добровольцем у зону АТО, як працюватиме обласна рада за його відсутності, а також закликав Діонісія Капліна проявити справжню чоловічу мужність, приєднавшись до лав добровольців у зоні АТО.

- На своїй сторінці у фейсбуці Ви написали, що йдете добровольцем у зону АТО. Чому Ви зробили для себе такий вибір?

- У зоні АТО я був п'ять разів. Минулого тижня разом із моїм колегою головою Чернігівської обласної ради Миколою Звєрєвим доставили вантаж з гуманітарною допомогою на Схід України та передали бійцям два комплекти приладів нічного бачення, кошти на які зібрали полтавські медики. Я бачив очі тих молодих хлопців, які відчайдушно кожного дня стоять на сторожі безпеки нашої країни, ризикуючи своїм життя. Маючи дворічну армійську підготовку, будучи кандидатом у майстри спорту по самбо, я маю бути там. Я хочу разом із усіма патріотами захищати нашу Вітчизну.

 

- Не страшно?

- Звичайно, страшно. Страшно передусім від того, що у 21 столітті слово "війна" може мати настільки жахливі наслідки. Ніколи не міг подумати, що знову доведеться іти в армію.

- У період Вашої відсутності як працюватиме обласна рада?

- Знаєте, як говорять класики менеджменту: якщо організація без керівника злагоджено працює, то значить керівник - професіонал. Переконаний, що депутатський корпус ще більше об'єднається, зробить усе можливе для того, щоб рада працювала ефективно. Виконувати обов'язки буде перший заступник голови обласної ради. Але безумовно я буду продовжувати керувати роботою Полтавської обласної ради. Якщо дозволять обставини, буду присутній на черговій сесії. Ви знаєте, що я відвідав усі райони області, провів особисті прийоми, зустрівся з сільськими та селищними головами, особисто вивчив ситуацію та проблеми кожного району, дав доручення реально посприяти вирішенню назрілих проблем. Але вважаю, що на сьогодні першочерговим завданням є припинення війни. Не можливо нормально працювати у час, коли на Сході йде війна, гинуть люди.

- Як Ви можете прокоментувати заяву Діонісія Капліна про те, що він має намір на наступній сесії поставити питання про зняття Вас з посади голови обласної ради.

- Я ніколи не гнався за посадами. Виріс без батька, отримав три вищі освіти, захистив кандидатську, а потім і докторську дисертації, був обраний головою ради більшістю депутатів. Тому якщо депутатський корпус вирішить, що я маю піти, то я піду. Але Діонісій Каплін - це аж ніяк не більшість. На жаль, у нас є політмахінатори, які за гонорар ладні проводити брудні політичні кампанії. Ось нещодавно у фейсбуці з'явилася фальшива довідка про те, що я маю проблеми зі здоров'ям, де було змінено ПІП та вставлена моя біографія. При чому довідка видана 2010 роком, а у біографії дані за 2013 рік. Брудний чорний піар. До речі, авторам тієї довідки можу показати результати медичного огляду військкомату. Єдине, що можу запропонувати Діонісію: піти зі мною у зону АТО захищати Україну. Без пафосу, без піару, без політтехнологій.

- Нещодавно Ви дали інтерв'ю "Громадському радіо", яке вів Андрій Куликов, він Вам поставив запитання, яке, на жаль, не потрапило до ефіру? Що це було за запитання і якою була Ваша відповідь?

- Андрій Вікторович Куликов - унікальний професіонал, я навіть сказав би, що він мудрий філософ. Хоча інтерв'ю було нетривалим за часом, але я отримав колосальний заряд енергії й насолоди від нашої розмови. Знаєте, є такий фільм "О 6 годині вечора після війни". Так от, запитання полягало у тому, щоб я зробив би о 6 годині після війни. Я б пішов у церкву і поставив свічку усім загиблим героям у цій нелегкій несправедливій війні.

- Яка Ваша мрія?

- Хотів би, щоб близькі мені люди, всі співвітчизники були по-справжньому щасливими у мирній Україні.

- Відчуваєте себе щасливою людиною?

- Саме коли зробив для себе такий вибір, я відчув себе абсолютно комфортно. Я зробив те, що мав зробити, що сказала мені моя совість.

- Дякую Вам за щирі відповіді. Нехай Ваш мужній вчинок стане прикладом для усіх чоловіків, яким небайдуже мирне українське майбутнє.

Інтерв'ю провела Надія Костіна