Віктор Радько: Мешканці Лохвицької ОТГ знають – що і в якій черговості буде робитися в громаді

Децентралізація виключає такі поняття як околиця, провінція, віддалені села – сенс реформи полягає в тому, щоб максимально наблизити блага цивілізації до людей. Одним із міст, що ступило на шлях перетворень, стала мальовнича Лохвиця. Це перспективний промисловий і аграрний край, який славиться своїми родючими чорноземами і багатими надрами. І після створення ОТГ тут одразу відчули переваги децентралізації, адже бюджет громади виріс більш як у 4 чотири рази!

Ми поспілкувалися з міським головою Віктором Радьком, щоб дізнатися, як змінилося життя Лохвиці відтоді, як вона стала об’єднаною громадою.

– Вікторе Івановичу, наскільки важко було переконувати людей в ідеї об’єднання?

– Ми провели громадські слухання, на яких мешканці Лохвиці та сіл Васильківської сільради могли висловити свої думки і бачення. Люди підтримали реформу та ідею добровільного об’єднання. Так у 2017 році утворилася наша Лохвицька об’єднана територіальна громада, а навколо її адміністративного центру – міста Лохвиці – об’єдналися села Васильки, Христанівка, Гаївщина та Криниця. Ми мали достатньо часу, щоб на прикладі нашої громади, конкретно втілених у життя справ переконатися у перевагах реформи децентралізації. Це й нові можливості для об’єднаних громад, і додаткові кошти для самостійного розвитку. Тому і зараз Лохвицька міська рада працює над тим, щоб наша ОТГ розросталася.

– Як Ви відзначили, дуже важливий чинник у процесі розвитку громади – її фінансові можливості. За рахунок яких джерел наповнюється бюджет Лохвицької ОТГ?

– Основним джерелом наповнення бюджету Лохвицької ОТГ є податок із доходів фізичних осіб (40 мільйонів гривень у рік). Найбільше бюджетоутворююче підприємство – ТОВ «Райз-Схід». Рентна плата за використання надр також вагоме джерело надходжень – у 2018 році ми отримали 5 мільйонів гривень. На Скоробагатьківському родовищі невдовзі запустять ще одну свердловину, тож і рентні платежі також зростуть. Наповнюємо бюджет із податків від торговельної галузі, крім того, на території міста працює дві автозаправні станції – акцизний податок становить близько 5 мільйонів гривень на рік. Від зареєстрованих у громаді приватних підприємців та підприємств отримуємо надходження єдиного податку близько 8 мільйонів гривень на рік. Без врахування трансфертів загальна сума доходної частини бюджету Лохвицької об’єднаної територіальної громади становить 66 мільйонів гривень. До створення ОТГ доходи Лохвицької міської ради складали всього лише 15 мільйонів гривень.

Тож за рейтингом Мінрегіону, згідно із експертним аналізом бюджетів ОТГ по окремих показниках, виконання місцевих бюджетів (а це власні надходження на одного мешканця, динаміка надходжень місцевих податків і зборів, рівень ротаційності, питома вага видатків апарату управління у власних ресурсах ОТТ) за результатами 9 місяців 2018 року ми перебуваємо на 15 місці серед 665 об’єднаних територіальних громад.

– Які пріоритети в розвитку інфраструктури громади ви для себе визначили?

– Ми маємо чіткий план розвитку кожного напрямку – комунального господарства, безпеки, енергозбереження, соціальної сфери, освіти, медицини, спорту і так далі. І люди у нас знають що, коли і в якій черговості буде робитися. Головне у цій справі – фінансові можливості громади. Шляхів для їх збільшення, як мінімум, два. Перший – за рахунок залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Другий – за рахунок зменшення енерговитрат на утримання об’єктів бюджетної сфери, а отже – економії коштів міського бюджету. Тож пріоритетом у 2019 році для нас стане втілення проектів з енергозбереження. Ми запланували перехід чотирьох об’єктів соціальної сфери на альтернативні види опалення.

Заходи з енергозбереження, за попередніми підрахунками, забезпечать близько 1,5 мільйона гривень економії коштів на оплату енергоносіїв. Ці гроші підуть на розвиток нашої громади, шкіл, дитсадків. Переконаний, що саме проекти з енергозбереження нині повинні бути серед головних пріоритетів у кожній громаді.

Вкрай важливі для нас і питання екології. Активно займаємося впорядкуванням збору твердих побутових відходів на території громади. Встановили криті контейнерні майданчики біля багатоквартирних будинків, у приватному секторі практикуємо збір твердих побутових відходів у індивідуальні євроконтейнери. Це черговий етап реалізації програми міжмуніципального співробітництва «Очистим землю від сміття задля здорового життя!», яку Лохвицька міська рада запроваджує завдяки участі в конкурсі проектів розвитку територіальних громад, ініційованому обласною радою, та у проекті «Реформа управління на Сході України» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ). Ми вже розробили проект на реконструкцію полігону твердих побутових відходів, далі плануємо встановити сміттєсортувальну лінію. До речі, наш досвід вивезення сміття взяло на озброєння вже багато громад області.

Для забезпечення громадської безпеки і правопорядку плануємо створити на території громади поліцейську станцію.

І звичайно ж поточні справи – будівництво доріг, капітальний ремонт систем водопостачання та водовідведення… За три роки Лохвицька міська рада збудувала у місті 9 нових доріг! Навесні продовжимо будівництво побутової каналізації на одній з центральних вулиць міста. З передбачених проектом 700 метрів наразі прокладено 400. Проводимо планомірний ремонт водогонів – міняємо застарілі азбестові труби на сучасні поліетиленові труби.

– Навіть враховуючи фінансову самодостатність Лохвицької ОТГ, без допомоги держави та області складно вирішувати всі проблеми. Наскільки тісною є співпраця з обласною владою?

– Ми зацікавлені у тісній співпраці з Полтавською обласною радою, з її головою Олександром Біленьким, з облдержадміністрацією для втілення планів територіальної громади, зокрема, у питаннях енергоефективності. Ми готові й далі впроваджувати інноваційні проекти із екології та енергозбереження, і саме тут потребуємо підтримки. Торік ми зробили перший крок до енергетичної незалежності громади і почали перехід бюджетних закладів на споживання теплової енергії, виробленої власними котельнями з використанням альтернативних видів палива (пелетів). Збудувавши котельню та встановивши пелетний котел, який, до речі, працює в автоматичному режимі, ми тепер здатні забезпечити теплом адмінбудівлю площею 600 м2. За підсумками опалювального сезону, зробимо аналіз економічного ефект і продовжимо подальше переведення об’єктів соціальної сфери Лохвицької ОТТ на альтернативне опалення. Плануємо подати нашу ініціативу на Конкурс проектів розвитку територіальних громад Полтавської області і дуже розраховуємо на підтримку депутатів та сприяння голови обласної ради Олександра Біленького.

Дуже хотілося б, щоб Бюджет участі Полтавської області, без сумніву прогресивний проект співфінансування, ініційований Олександром Біленьким, мав більш чіткий поділ на категорії, враховуючи чисельність мешканців у громадах. Готуючись до участі в конкурсі 2018 року, на мою думку, ми провели чудову роботу! За три проекти, подані від Лохвицької громади, проголосувало майже 45% відсотків мешканців краю. І всі проекти були варті втілення. Це «Спортивний майданчик «WORKOUT» в Сосновому парку», «Вуличний тренажерний комплекс» та «Кінотеатр під відкритим небом». Але ми, на жаль, програли. Тож хотілося б мати відповідні зміни у порядку проведення цьогорічного конкурсу.

– Говорячи про зміни, які нині відбуваються в державі, не можна оминути тему медичної реформи. В чому, на Ваш погляд, труднощі чи особливості перехідного періоду?

– Медична реформа поки що не завершена. Головне завдання, на мій погляд, змінити світогляд самих працівників галузі, ставлення медпрацівників до своєї роботи, бачення лікаря: пацієнт повинен бути на першому місці! Для цього і робиться реформа. Щоб одержати перші конкретні результати, треба попрацювати мінімум рік – щоб і лікарі самі відчули, що реформа надає можливість кращому лікареві отримувати вищу заробітну плату. І якщо один лікар уклав 1600 декларацій, а другий – 100, то звичайно зарплата в них не може бути однаковою. А ще до лікарів повинно прийти усвідомлення того, що в лікарні головні не вони, а людина, яка звернулася до них по допомогу. От коли це нарешті відбудеться, вважатимемо, що реформа відбулася.

І взагалі, щодо реформ – я працюю в міському господарстві вже двадцять років і можу робити певний аналіз. Так ось із 2014 року, справді, багато що змінилося. У громадах з’явилися кошти, треба тільки грамотно ними розпорядитися. Якщо голова, а це фактично найнятий громадою менеджер, правильно це робить, то зміни на краще стають невідворотними. І коли вся країна рухатиметься шляхом реформування, то будуть у нас нормальні дороги і якісне водопостачання, енергоефективне опалення і роздільний збір твердих побутових відходів, сучасні умови освіти і належний рівень медичних послуг. А значить життя людей стане комфортнішим.

Віталій СІПІЙ