Полтавська обласна рада

7 травня, напередодні Дня Перемоги, громадськість Кременчуцького району зібралася у с. Білецьківка на районні урочистості, присвячені 67-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Привітати ветеранів із цим світлим святом прибули голова Кременчуцької районної ради Василь Кравченко, голова райдержадміністрації Юрій Нагорний, сільські голови, голови ветеранських організацій, жителі навколишніх сіл, учні місцевих шкіл.

Як би давно не були ті часи, коли молодим солдатам, теперішнім сивочолим ветеранам, довелося встати грудьми проти страшного ворога, вони до цих пір шикуються і намагаються іти в ногу, коли чують звуки маршу. Тож колоною, під переможні мелодії духового оркестру і майоріння Прапора Перемоги, колона ветеранів рушила від Білецьківського НВК до пам’ятника «Загиблим воїнам», де відбулася офіційна частина свята під назвою «Спасибі за життя, Солдати Перемоги!».

Зі словами щирої синівської вдячності за подвиг та самопожертву в ім’я прийдешніх поколінь до ветеранів звернулися очільники району – голова районної ради Василь Кравченко та голова райдержадміністрації Юрій Нагорний, а також Білецьківський сільський голова Анна Самойлюк. Зокрема, Василь Кравченко підкреслив, наскільки важливим є приклад переможців Великої Вітчизняної війни для молодого покоління, яке має цінувати подвиг своїх дідів і так же самовіддано любити батьківщину .

Виступив із привітаннями до присутніх і Микола Безклинський, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, житель села Піщане, який брав участь у військовому параді на Червоній Площі у Москві.

Одним із пам’ятних моментів свята стало урочисте поховання останків радянського льотчика, який загинув імовірно в 1941 році, захищаючи рідну землю від фашистської навали. Восени 2011 року члени громадської організації «Музеї історії авіації та космонавтики» виявили місце падіння літака – одномоторного бомбардувальника, та останки одного з членів екіпажу. Скільки їх і до сьогодні в рядах зниклих безвісти! Представники духовенства Кам’янопотоківського благочиння провели панахиду за загиблим солдатом, а Білецьківська земля навіки упокоїла безіменного героя.

Квіти та солдатські кисети із махоркою з рук учнів місцевої школи стали для ветеранів приємним та добрим подарунком. А повітряні кульки, випущені в небо дитячими руками, символізували мир і спокій на нашій землі.

Хвилиною мовчання пошанували пам'ять загиблих воїнів ветерани та гості свята. Змахнули скупу сльозу вдови, ті, хто осиротів під час війни, втративши батьків чи родичів. Червоні гвоздики лягли, як краплини крові, до підніжжя пам’ятника.