Нещодавно за ініціативи та за участю депутата Полтавської обласної ради (фракція Партії регіонів) Олександра Іваніни пройшло експертне
обговорення питань розвитку туризму у Полтавській області.
У розмові, яка стала основою розробки стратегії розвитку та програм підтримки перспективного напрямку, зокрема, взяли участь заступник голови — керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, начальник відділу з питань туризму і курортів облдержадміністрації Лариса Оніщук, голова Полтавської районної ради Василь Степенко, заступник голови Новосанжарської райдержадміністрації Іван Солодовник, начальник відділу культури і туризму Полтавської райдержадміністрації Леонід Тягнирядно, представники районів області, бізнесу і громадських організацій.
Окрему увагу було приділено обговоренню питання державного регулювання туристичної галузі області, а також здобуткам та перспективам розвитку туризму у Полтавському та Новосанжарському районах.
Заступник голови Новосанжарської райдержадміністрації Іван Солодовник розповів про районну Програму розвитку туризму на 2011-2015 роки, реалізація якої передбачає до 2015 року раціоналізувати використання природно-рекреаційних ресурсів району та об’єктів історико-культурної спадщини, а також приведення у відповідність до сучасних вимог об’єктів туристичної інфраструктури та професійного рівня кадрів туристичної сфери.
Як Полтавський, так і Новосанжарський райони багаті на культурні та історичні пам’ятки. Взяти хоча б, для прикладу, могилу хана Кубрата у с. Мала Перещепина Новосанжарського району. Як свідчить історія, у червні 1912 року на околиці села два хлопчики-пастушки знайшли величезний скарб. Він місив понад тисячу золотих і срібних предметів, загальною вагою майже 75 кг. Протягом 7-ми десятиліть багато вчених досліджували Перещепинське диво, та лише у 80-х роках минулого століття науковці встанови, що цей скарб із поховання володаря Великої Булгарії — Хана Кубрата.
Учасники зібрання розглянули перспективи розвитку місцевого туризму у районах Полтавської області.
У галузі готельно-ресторанного господарства, нарівні з іншими сферами господарювання, маємо картину поступального розвитку — кількість підприємств, їхній рівень та якість надаваних послуг постійно зростає. Поряд з цим зростає і рівень цін, що в свою чергу вже формує певні вимоги до споживачів цих послуг. Таким чином, людина, яка не готова витрачати на свій відпочинок великі суми коштів, просто перестає бути потенційним клієнтом туристичного сектору. Ті туроператори, які надають послуги з так званого «виїзного туризму», давно врахували цей фактор і пропонують послуги на будь-який смак і рівень достатку. Але зовсім інша картина спостерігається в галузі в’їзного, місцевого туризму, де практично відсутня пропозиція середнього класу, а відповідно й середній клас клієнтів. Як результат, не в повній мірі використовується потенціал території та уповільнюється розвиток і добробут територіальної громади.
Враховуючи той факт, що територія — це один з найвагоміших ресурсів громади, люди самі повинні бути зацікавлені у найбільш повному її використанні. Навіть самий поверхневий аналіз ринку говорить про те, що попит на недорогий відпочинок «недалеко від дому» в суспільстві є, однак він не підтверджений пропозицією. Тобто, конкурентне середовище практично відсутнє. Відповідно, громада, яка займе цю бізнесову нішу, приречена на успіх.
Звичайно, мова не йде про багатомільйонні прибутки, але, з іншого боку, не потрібні й великі вкладення. В результаті, буде створено нові робочі місця, зростуть інвестиції в економіку громади, збільшаться відрахування до місцевого бюджету.
Таким чином, створюючи відповідну інфраструктуру, громада надає можливість розвиватись туристичній галузі на своїй території. Мова йде про видимі речі — благоустрій, наявність і стан історичних або культурних пам’яток, стан доріг, об’єкти торгівлі і харчування, належний рівень надаваних послуг. Не менш важливою умовою успіху у розвитку туризму є відношення до гостей. Якщо до кожного туриста, без виключення, члени громади ставитимуться з привітністю, гостинно, тоді можна стверджувати, що люди зробили важливий внесок у розвиток своєї громади.
