Відділ внутрішньої безпеки при ДПА у Полтавській області Управління внутрішньої безпеки ДПА України повідомляє про поширення на території Полтавської області фактів кримінально-карних дій передбачених ст. 190 КК України «шахрайство» з боку невстановлених осіб (псевдоподатківців), які під виглядом та від імені співробітників податкових органів вимагають у суб’єктів підприємницької діяльності:

- грошову винагороду за непроведення перевірок фінансово-господарської діяльності;

- замовляють банкети у кафе та ресторанах;

- сплатити кошти за проживання в готелі та інші послуги.

На теперішній час нами отримані відеоматеріали за одним із зазначених вище фактів шахрайських дій «псевдоподатківців», які Ви зможете переглянути на каналах регіонального телебачення.

У разі виникнення подібних ситуацій коли Ви, Ваші рідні, знайомі стали жертвами шахраїв або вам стала відома будь-яка інформація про них, просимо негайно звертатися за номером 56-30-76 «телефон довіри» відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Полтавській області УВБ ДПА України, який працює цілодобово, або безпосередньо до співробітників відділу за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 155, каб. 318 – 321 (будівля ДПІ у м. Полтаві).

Також, за вказаними реквізитами Ви можете повідомити інформацію про незаконні дії з боку працівників органів державної податкової служби України.

ВВБ при ДПА у Полтавській області

УВБ ДПА України

Відмова від отримання ідентифікаційного номера через релігійні переконання – протягом багатьох років це чи не найактуальніше питання, що надходить від платників податків на адресу податкових органів. Право на відмову від ідентифікаційного номера надається громадянам Конституцією та Податковим кодексом України. Щоправда, із введенням у дію Податкового кодексу України умови, за яких громадяни України можуть не отримувати ідентифікаційний номер, дещо змінилися.

Прогресивні зміни, які відбулися у податковому законодавстві протягом останнього часу, свідчать про перехід до докорінно нових відносин платників податків та органів податкової служби. Нововведення Податкового кодексу торкнулися як економічного, так і правового поля, і з огляду на це, обізнаність платників щодо своїх прав є необхідною умовою при взаємодії з податковою службою. Особливо це стає важливим у випадках, коли платник податків вважає за доцільне оскаржити неправильно визначену органом податкової служби суму податкового зобов’язання, або ж рішення, яке на думку платника, суперечить нормам діючого податкового законодавства.

Порядку оскарження рішень контролюючих органів присвячено статтю 56 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. В умовах нового податкового законодавства процедура оскарження зазнала певних змін та нововведень.

Так, важливою новацією є те, що цим документом визначено дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби. Тобто, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Згідно пункту 55.2 статті 55 Кодексу, контролюючим органом вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій.

Таким чином, платник податків за новою процедурою повинен звернутися зі скаргою не до податкового органу, який прийняв рішення, що оскаржується, а до обласної державної податкової адміністрації.

При цьому, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Посилання на зазначений підпункт статті 44 Кодексу є важливим, оскільки право надання таких документів в окремо визначених випадках визначено саме нормою цього підпункту.

У цьому зв’язку необхідно враховувати, що відтепер обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган, що не виключає виконання платником вимог статті 85 Кодексу.

Другим важливим нововведенням (за нормою пп.56.5ст.56 Кодексу) є покладення на платника податків обов’язку одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Невиконання цього обов’язку може потягнути за собою цілком реальні наслідки.

Набрання чинності Податковим кодексом суттєво вплинуло на податкову систему нашої країни : кількість податків зменшилась, а деякі з них зазнали суттєвих змін. Значною мірою нововведення, запроваджені Податковим кодексом, торкнулися податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Докладніше про це – у розмові з начальником управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Полтавській області Людмилою Голуб.

Людмило Олексіївно, який збір тепер будуть сплачувати власники транспортних засобів?

Розділом VII Податкового кодексу запроваджено „Збір за першу реєстрацію транспортного засобу”.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який сплачувався юридичними та фізичними особами перед реєстрацією, перереєстрацією та проходженням технічного огляду власних транспортних засобів, і який діяв згідно Закону України від 11.12.91 №1963-ХІІ „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (із змінами і доповненнями) (надалі – Закон), як зазначалося раніше, у Податковому кодексі відсутній.

Яким буде порядок сплати нововведеного збору?

Із самої назви Розділу VII Податкового кодексу ясно, що Збір за першу реєстрацію транспортного засобу справляється з юридичних та фізичних осіб, які здійснюють першу реєстрацію власного транспортного засобу в Україні.

Так, у Податковому кодексі визначено, що об‘єктами оподаткування збором є:

- колісні транспортні засоби за деякими виключеннями, передбаченими Податковим кодексом,

- судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у судновій книзі України;

- літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, за деякими виключеннями, передбаченими Податковим кодексом.

База оподаткування визначається диференційовано для кожної групи транспортних засобів.

Так, для колісних транспортних засобів – за об‘ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах.

Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном – за потужністю двигуна в кВТ.

Для суден, обладнаних двигуном – за потужністю двигуна в кВТ;

Для суден які не обладнані двигуном – за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

Для літаків і вертольотів – за максимальною злітною масою.

База оподаткування не змінилась, крім бази оподаткування для літаків і вертольотів.

Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.