Відповідно до п. 63.3 ст. 63, п.66.5 статті 66 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

Згідно з п. 66.1 ст. 61 Кодексу підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пеня нараховується після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ;

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

Нарахування пені закінчується зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування

Державна фіскальна служба України листом від 19.08.2016 р. N 18024/6/99-99-13-02-03-15 роз’яснила порядок оподаткування допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку.

Відповідно до ст. 36 Закону України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому

Державна фіскальна служба України листом від 23.08.2016 р. N 18356/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та