Як визначається обсяг доходу фізичної особи підприємця - платника єдиного податку другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або ПРРО з 01.01.2021 року?

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Працівниками Головного управління ДФС у Полтавській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) викрито мешканця одного з міст Полтавщини, який у змові з іншими особами налагодив масштабну схему ухилення від оподаткування шляхом реалізації через мережу магазинів та інтернет-торгівлі одягу і взуття за готівку, без відображення у бухгалтерському та податковому обліках.

Вказана особа налагодила придбання одягу, взуття і текстильних виробів, які завозилися (імпортувалися) із Китаю та Туреччини, а також придбавався на промисловому ринку «7-й кілометр» у м. Одесі та у низки вітчизняних виробників.  Придбання товару здійснювалося  здебільшого за заниженою митною вартістю.  Реалізація відбувалася через мережу  з понад 30 магазинів на території Полтавської, Сумської та Київської областей. Торгівля здійснювалася без відображення в обліках, виключно за готівку із застосуванням нефіскальних касових апаратів.

Чи необхідно фізичним особам – платникам  єдиного податку першої – третьої груп зберігати первинні документи (у т. ч. Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат) та чи передбачена відповідальність за незабезпечення їх зберігання?

Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців»» (далі – Закон № 786) зокрема, внесені зміни до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) .

Так, з 01 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Головне управління ДПС у Полтавській області інформує. Пунктом 1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п. 2 ст. 325 ЦКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.