Поняття «прямий» контракт застосовується до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується.

Під визначення «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу.

Відповідно, поняття «непрямий» контракт - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є посередник, тобто, не виробник товару.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості безпосередньо має значення яким саме чином здійснюється операція купівлі – продажу імпортованих товарів.

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій за «прямими» контрактами у суб’єкта ЗЕД з’являється більше можливостей довести заявлений ним рівень митної вартості, наприклад, надати прайс-лист з офіційного сайту виробника (одна із сторін зовнішньоекономічного контракту).

Слід відзначити найголовніше - при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за «прямими» контрактами знижується ризик підробки поданих до митного оформлення документів.

Тобто, при здійсненні зовнішньоекономічної операції за «прямим» контрактом основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) значною мірою перевищує другорядні. Однак, протилежна ситуація спостерігається при здійсненні зовнішньоекономічної операції за «непрямим» контрактом.

Державна фіскальна служба України в доповнення до листа від 02.09.2016 N 29468/7/99-99-15-02-01-17 листом від 15.11.2016 р. N 36604/7/99-99-15-02-01-17 надала роз’яснення щодо заповнення розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які проводять діяльність на території України через постійне представництво.

29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 N 544 "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за N 923/29053.

З метою дотримання вимог Податкового кодексу України у рядку 16 Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі - Розрахунок 2), обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку 2, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку 2 за три квартали 2016 року).

У рядку 16 таблиці 1 додатка ВП до рядків 17 - 19, 21 - 23, 25 - 27 Розрахунку 2 обчислюється авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця (заповнюється у Розрахунку, що уточнює показники розрахунків за звітні періоди 2013 року та 2014 року), або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток (рядок 08 Розрахунку х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року (заповнюється платником податку у Розрахунку за три квартали 2016 року).

У рядку 05 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17 - 19, 21 - 23, 25 - 27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5 %.

У рядку 08 таблиці 2 додатка ВП до рядків 17 - 19, 21 - 23, 25 - 27 Розрахунку 2 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5 %.

У рядку 05 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18 - 20, 22 - 24, 26 - 28 Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі - Розрахунок 1) сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 04 х 5 %.

У рядку 06 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18 - 20, 22 - 24, 26 - 28 Розрахунку 1 обчислюється пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України, яка переноситься до рядка 24 Розрахунку 1.

У рядку 08 таблиці 3 додатка ВП до рядків 18 - 20, 22 - 24, 26 - 28 Розрахунку 1 сума штрафу при відображенні недоплати обчислюється за формулою: рядок 07 х 5 %.

ГУ ДФС у Полтавській області

В ході проведення операції "Акциз-2016" працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Полтавській області у м.Кременчуці виявлено "підпільну" автозаправну станцію, на якій без передбачених законодавством документів заправлявся автотранспорт пальним.

Під час документування правопорушення до прийняття судом рішення вилучено майже 5 тон дизельного пального, технологічне обладнання, ємкості для зберігання пального. Вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей становить понад 100 тис. гривень.

Відносно правопорушників складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку провадження господарської діяльності).

«Одним із головних завдань для колективу митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС є забезпечення якісних та сприятливих умов для роботи учасників зовнішньоекономічної діяльності, зокрема підприємств-імпортерів, прискорення товарообігу через митний кордон України, і як наслідок – ритмічне та своєчасне наповнення Державного бюджету нашої Держави.», - про це на початку засідання «круглого столу» відзначив перший заступник начальника Полтавської митниці ДФС Василь Воронько. В засіданні, метою якого було обговорення проблемних питань, що виникають у суб’єктів господарювання та шляхів їх вирішення взяли участь начальник митного поста «Лтава» Сергій Бабенко, начальник відділу організації митного контролю Євген Богдан, керівники підприємств – учасники зовнішньоекономічної діяльності області та журналісти.

Ще на початку засідання Сергій Бабенко поспілкувався із пресою та відзначив, що в січні-жовтні 2016 року митним постом «Лтава» здійснено митне оформлення понад 11 тис. експортно-імпорних операцій, що свідчить про досить стабільну та жваву зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання міста Полтави та області. «Зокрема, за 10 місяців поточного року митним постом спрямовано до Державного бюджету України 844,1 млн.грн. Середньомісячні надходження до держбюджету становили майже 84,4 млн.грн.  На разі середньостатистичний час митного оформлення експортно-імпортних операцій становить 1 годину, а митне оформлення товарів з використанням електронних митних декларацій становить 99,5% від загальної кількості оформлених митних декларацій», - підкреслив начальник митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС.

В ході засідання учасники мали можливість обговорити такі важливі теми, як: запровадження в Україні інституту уповноваженого економічного оператора; фото- та відео фіксацію митного огляду як форми митного контролю; запровадження «Єдиного вікна»; розвиток системи управління ризиками та діяльність мобільних груп. Завершуючи спілкування учасники дійшли згоди, що саме сьогодні митниця та бізнес повинні об’єднати зусилля для забезпечення достовірності декларування товарів, виконання митних формальностей у найкоротші строки та, як наслідок, своєчасного, повноцінного та якісного наповнювання Державного бюджету.

Головне управління ДФС у Полтавській області