Державна фіскальна служба України листом від 28.11.2016 р. N 25705/6/99-99-13-02-03-15 надала роз’яснення  щодо оподаткування ПДФО витрат на оплату вартості проживання у готелях (мотелях) працівнику, який перебував у відрядженні.

Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями.

Відповідно до пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Згідно із абзацом другим пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді, зокрема рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59 (далі - Інструкція N 59).

Відповідно до п. 5 розд. II Інструкції N 59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року N 98 (далі - Постанова N 98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19 затверджено Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (далі - Правила).

Згідно з термінологією, наведеною у пункті 1.3 розділу 1 Правил, готельна послуга - це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.

При цьому, номер - це окреме вмебльоване приміщення, що складається з однієї або декількох кімнат, обладнаних для тимчасового проживання.

Місце (ліжко-місце) - це частина площі номера з ліжком, постільною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи.

Отже, вимоги щодо типу ліжка в Правилах відсутні.

Враховуючи зазначене вище, якщо підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує працівнику, який перебував у відрядженні в межах України, витрати на найм житлового приміщення у розрахунку вартості одного місця (номера з ліжком, незалежно від його типу) у готелі за кожну добу такого проживання в межах граничних сум, затверджених Постановою N 98, такі витрати не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДФС у Полтавській області

Як повідомив в.о. начальника Полтавської митниці ДФС Валерій Остапчук, за результатами правоохоронної роботи Полтавської митниці ДФС у січні-листопаді 2016 року було заведено 131 адміністративну справу про порушення митних правил на загальну суму понад 56 млн.грн. 368 тис.грн.

А саме, з початку поточного року, спільно з правоохоронними органами області митниками було проведено 16 спеціальних заходів, за результатами яких складено 14 протоколів про порушення митних правил. В ході цих заходів вилучено із незаконного обігу на території області товарів/предметів загальною вартістю 745 тис.грн.

В 2016 році в рамках проведення всеукраїнської операції «Рубіж-2016» Полтавською митницею ДФС в ході здійснення контрольних заходів у взаємодії з оперативним управлінням ГУ ДФС У Полтавській області було заведено 47 справ про порушення митних правил на загальну суму понад 55,8 млн грн.

З початку поточного року в рамках проведення всеукраїнської операції «Акциз-2016» Полтавською митницею ДФС в ході здійснення контрольних заходів у взаємодії з оперативним управлінням ГУ ДФС У Полтавській області було заведено 13 справ про порушення митних правил на загальну суму 74 тис.грн.

На порушників митних правил накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу на суму майже 3 млн. 352 тис. грн.  Судами прийнято рішення про конфіскацію товарів/предметів, що були об’єктами митних правопорушень на суму 875,6 тис.грн.

Головне управління ДФС у Полтавській області

Державна фіскальна служба Україна листом від 23.11.2016 р. N 25307/6/99-99-13-02-03-15 надала роз’яснення щодо оподаткування  харчування працівників за принципом «шведського столу».

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі - роботодавці).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95 "Про оплату праці".

Враховуючи викладене, якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом "шведського столу", коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподаткування.

Щодо віднесення до складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток витрати з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Зазначеним розділом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з надання платником податку безкоштовного харчування своїм працівникам.

Фінансовий результат до оподаткування за такими операціями формується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп."в" пп. 14.1.185, пп. "в" пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах "шведського столу", для такого підприємства - платника ПДВ є об'єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно згідно з пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством - платником податку у зв'язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування свої працівників на умовах "шведського столу", включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Кодексу).

При цьому якщо вартість зазначеного безкоштовного харчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів зазначеним підприємством, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не здійснюється.

У той же час, якщо вартість послуг з харчування не включається до вартості товарів/послуг, то дані товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності, а тому податкові зобов'язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.

Головне управління ДФС у Полтавській області

У січні-листопаді поточного року Полтавською митницею ДФС було оформлено понад 26 тисяч митних декларацій. Серед них: експортних - 16329 штук та 9740 імпортних, відзначив в.о. начальника Полтавської митниці ДФС Валерій Остапчук.

Загальний обсяг експортно-імпортних операцій, здійснених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності по зоні діяльності митниці за січень-листопад 2016 року, склав 1 млрд. 155,8 млн.дол.США. Разом з цим зовнішньоторговельне сальдо за одинадцять місяців 2016 року позитивне і складає 205 млн.дол.США.

У січні-листопаді 2016 року до Державного бюджету України було перераховано 2 млрд. 912,6 млн. грн.

Середньомісячні надходження до державного бюджету з початку року становили 264,8 млн.грн.

Головне управління ДФС у Полтавській області