Як розповів в.о.заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області Дмитро Коротюк  у 2016 році порушення податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам виявлені по 109 суб’єктах господарювання. За результатами проведених документальних перевірок  додатково донараховано податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 10 754,6 тис. грн. та єдиного внеску у сумі 819,6 тис. грн.

Крім того, завдяки вжитим органами Державної фіскальної служби області заходам, суб’єктами господарювання додатково оформлено трудові відносини з 3549 працівниками, що забезпечило додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб в сумі 589,4 тис. грн. та єдиного внеску в сумі 684,8 тис. грн.

З метою збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб за рахунок підвищення рівня заробітної плати органи ДФС області проводять активну участь у складі робочих груп з координації роботи з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення створених при міських та районних державних адміністраціях.

Як приклад проведеної спільної роботи, працівниками Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області у складі робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення при Кременчуцькій міській раді, зокрема, з представниками Кременчуцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області, департаменту праці та соціального захисту населення та питань АТО, Кременчуцького міського центру зайнятості та журналіста газети «Вісник Кременчука», виявлено цех по пошиттю  одягу (сукні, светри, медичні халати, вишиванки, картаті сорочки та дитячий одяг) у якому працювало            17 осіб без належного оформлення трудових відносин. На даний час з усіма працівниками належним чином оформлено трудові відносини, а до бюджету додаткового щомісячно надходить податків, єдиного внеску та зборів на суму понад 10 тис. грн.

З метою упередження та профілактики вчинення працівниками органів державної фіскальної служби області корупційних правопорушень, у січні – грудні 2016 року працівниками відділу внутрішньої безпеки здійснено 341 профілактичних заходів,  у тому числі: проведено лекцій, виступів і бесід у колективах  - 219, публікацій в пресі – 27, виступів по телебаченню та радіо – 25, інформація в мережі Інтернет – 48, інші заходи щодо ефективності протидії корупції – 2, за результатами службових перевірок винесено 20 офіційних застережень.

У січні – грудні 2016 року органами прокуратури за матеріалами відділу внутрішньої безпеки стосовно службових осіб органів ДФС області розпочато 11 кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.1, 3 ст.368 Кримінального кодексу України, 5 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, 2 справи скеровано для розгляду та прийняття рішення до суду, 1 особі судом призначено покарання у вигляді штрафу.

Окрім того, 30.06.2016 Кременчуцькою місцевою прокуратурою за матеріалами підрозділу складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП відносно колишнього працівника органів ДФС області. Рішенням суду винну особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Проведено 75 службових перевірок (службових розслідувань) за інформацією щодо можливих порушень вимог чинного законодавства працівниками органів ДФС, в тому числі 39 за зверненнями громадян, юридичних осіб.  До органів прокуратури для прийняття рішення згідно Закону передано 31 матеріалів службових перевірок (розслідувань).

На адресу керівників підрозділів внесено 41 подань про усунення виявлених перевірками недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності, 11 працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності, 5 звільнено.

Державна фіскальна служба України листом від 23.12.2016 р. N 40753/7/99-99-15-03-01-17 надала роз’яснення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.

Щодо підстав для формування податкового кредиту

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.

Отже, податковий кредит може бути сформований платником податку без отримання податкової накладної на підставі рахунку за послуги, виставленого їх постачальником, при дотриманні таких обов'язкових умов:

постачається послуга (а не товар);

вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;

рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (постачальника) таких послуг.

Щодо застосування пункту 201.11 статті 201 ПКУ у разі постачання житлово-комунальних послуг

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що з метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пара, вода, повітря охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Водночас основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, визначено Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875).

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону N 1875 житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону N 1875 операції з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізованого опалення, тобто операції з постачання таких товарів як електрична та теплова енергія, газ, вода віднесено до категорії житлово-комунальних послуг.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону N 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.

Отже, якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, теплопостачання, тощо, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.

Щодо звітного періоду формування податкового кредиту

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Отже, при формуванні податкового кредиту на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, дата формування податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначається за датою складання такого рахунку або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату таких послуг ("перша подія").

Щодо звітного періоду формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, платниками, які використовують "касовий метод" формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже датою формування податкового кредиту на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, для платників податку, які використовують "касовий метод" формування податкового кредиту, є дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості таких поставлених йому послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Зазначене правило не поширюється на інші документи, перераховані у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, які згідно з нормами ПКУ є підставою для формування податкового кредиту (зокрема на рахунки за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку).

Враховуючи зазначене, якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ) за правилами, встановленими статтею 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

Щодо обов'язку реєстрації податкової накладної постачальником послуг

Як зазначалося вище, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Факт формування податкового кредиту отримувачем послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, на підставі рахунку, виставленого постачальником таких послуг, не звільняє такого постачальника від обов'язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену за операцією з постачання таких послуг.

При цьому після реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної сума ПДВ, зазначена у ній, не може бути включена отримувачем послуг до складу податкового кредиту, оскільки податковий кредит за операцією з постачання (отримання) таких послуг уже було сформовано на підставі рахунку, виставленого постачальником послуг.

ГУ ДФС У Полтавській області

Державна фіскальна служба України листом від 16.12.2016 р. N 27289/6/99-99-12-03-03-15 надала роз’яснення щодо  застосування штрафів за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2 статті 36 Кодексу).

Разом з тим, оскільки податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов'язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Кодексу), а виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 Кодексу), то незалежно від того чи був або не був поінформований платник податків про зміну назви контролюючого органу, його коду та реквізитів сплати, виконання податкового обов'язку у вигляді сплати у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань повинно бути виконано у встановлений податковим законодавством строк.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 Кодексу).

Статтею 120 Кодексу визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності слід розуміти як порушення податкового законодавства внаслідок невиконання податкового обов'язку.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує, зокрема, узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).

Статтею 163 ² Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначено, що неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою статті 163 ² КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ГУ ДФС У Полтавській області