Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
ЄВ нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до Господарського кодексу України фізичні особи мають законодавчо встановлене право на здійснення самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, якщо дана фізична особа не обмежена у правоздатності або дієздатності та зареєстрована належним чином в органах державної влади.

Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи ~ підприємця.

Приватний підприємець може залучати до своєї діяльності найманих працівників. В Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII із змінами і доповненнями, зокрема, передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю (далі КЗпП), трудовий договір укладається між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

На виконання доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо детінізації ринку праці Головне управління ДФС у Полтавській області активно працює у цьому напрямку. Зокрема, територіальні органи ДФС в області спільно із іншими відповідальними інстанціями розробили та впроваджують у життя низку  інформаційно-роз’яснювальних заходів про недопустимість відсутності оформлення трудових відносин із найманими працівниками та організовують спільні заходи контролю, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Так, днями в одному з торговельно-розважальних центрів Полтави пройшов один із таких заходів проведений спільно Головним управлінням ДФС у Полтавській області, управлінням Держпраці у Полтавській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області.

Як відзначила заступник начальника управління Держпраці у Полтавській області Наталія Велика, інформаційно-роз’яснювальна робота щодо правильності оформлення трудових відносин систематично проводиться як з роботодавцями, так із найманими працівниками області.

Заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області Оксана Мисик, підкреслила, що не задекларований договір людини, яка працює, позбавляє її соціальних гарантій, а саме – гідної пенсії та її перерахунку. «Впродовж восьми місяців спільної роботи в даному напрямку із ГУ ДФС в області та управлінням Держпраці  було мобілізовано ЄСВ на суму 454 тис. грн. та зменшено кількість застрахованих осіб, які отримують меншу ніж мінімальні заробітну плату на 6,8 тисяч», - підсумувала заступник очільника ГУ ПФУ в області.

Підпунктом 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно з Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1645) та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до ст. 21 Закону № 1645 обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок (далі – Порядок) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 із змінами та доповненнями.