Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей і базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Питання визначення митної вартості є надзвичайно важливим, адже цей показник використовується в низці випадків, зокрема для нарахування митних платежів, застосування заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення митної статистики та для розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Митну вартість товарів декларант заявляє під час їх декларування. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають ґрунтуватися на достовірних і документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.
Нормами ст. 53 Митного кодексу визначено та розмежовано перелік документів, що подаються до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості, на основні, додаткові та документи, які подаються у разі коли продавець та покупець пов’язані між собою.
Митним Кодексом передбачено подання бухгалтерської документації у трьох випадках:
- відповідно до частини другої ст. 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів подаються, зокрема, бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару і містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- частиною третьою цієї статті визначено перелік додаткових документів, які може витребувати орган доходів і зборів, що містить серед інших документів виписку з бухгалтерської документації;
- згідно з частиною четвертою цієї статті якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв’язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу подає у тому числі виписку з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
Митним кодексом також передбачено, що подання бухгалтерської документації у всіх випадках, передбачених ст. 53 Митного кодексу, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою.
Беручи до уваги різноманітність складових митної вартості, які відповідно до положень Кодексу повинні включатися при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також методів її визначення, бухгалтерською документацією можуть бути підтверджені такі витрати:
- комісійні та брокерська винагорода;
- вартість упаковки;
- роялті;
- витрати на страхування;
- витрати на транспортування;
- витрати на навантаження, вивантаження, обробку товарів, пов’язану з їх транспортуванням;
- частина виручки від подальшого перепродажу товарів, що оцінюються;
- вартість сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів, мастильних матеріалів, палива, інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, необхідних для виробництва оцінюваних товарів, які покупець безоплатно передає для виробництва оцінюваних товарів;
- торговельні надбавки, звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, суми податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням чи продажем товарів, вартість доданої подальшої обробки (інформація, необхідна при використанні методу на основі віднімання);
- вартість матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсяг прибутку та загальних витрат у країні виробництва, загальні витрати при продажу в Україну з країни вивезення (на завантаження, розвантаження, обробку, транспортування до місця ввезення на митну територію України (інформація, необхідна при використанні методу на основі додавання)). Слід зазначити, що такі документи можуть бути надані лише у випадку, якщо виробник (експортер) готовий надати органам влади країни-імпортера відповідну інформацію.
Враховуючи вищезазначене, особами, які надають бухгалтерські документи, можуть бути виробник, продавець, покупець, агент покупця/продавця, посередник, перевізник тощо.
Таким чином, орган доходів і зборів для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, має право вимагати подання бухгалтерської документації щодо конкретної зовнішньоекономічної операції.
Це підтверджується також міжнародною практикою. Так, у посібнику до Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (Brief Guide to the Customs Valuation Agreement) Всесвітньою митною організацією зазначається, що митна вартість визначається на підставі інформації, наявної в країні-імпортері. Проте для визначення обчисленої вартості може бути потрібно вивчити витрати на виробництво товарів, що оцінюються, та іншу інформацію, яку необхідно одержати з-за меж країни-імпортера.
Головне управління ДФС у Полтавській області
