Державна фіскальна служба України з метою належної організації проведення у 2018 році кампанії декларування громадянами отриманих доходів листом від 18.12.2017 № 35310/7/99-99-13-01-03-17 повідомила наступне.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII) внесені зміни до розділу IV Кодексу, зокрема:
фізичним особам - підприємцям надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат;
у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за власним рішенням, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
фізичним особам - платникам податку на доходи фізичних осіб за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), встановлено право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання.
У зв'язку із запровадженими змінами, Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556 (далі - Наказ № 556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції. Наказ № 556 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2017 року за № 821 /30689 та набирає чинності з 31 грудня 2017 року. Отже, починаючи з 01 січня 2018 року, фізичні особи, які згідно з Кодексом зобов'язані та/або мають право подавати декларацію, подають її за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції Наказу № 556.
Враховуючи вищезазначені зміни, в декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.
Крім того, розділ III додатка Ф2 декларації доповнено рядком «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи - підприємця. Слід зазначити, що такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).
Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ II), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 - 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат.
Розділ II декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов'язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Слід зазначити, що розстрочення таких податкових зобов'язань мають пряму норму та не підпадають під дію ст. 100 Кодексу.
За нормами Кодексу платник податку самостійно розраховує суми розстрочення таких податкових зобов'язань, які погашаються платником податків рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 січня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано відповідну заяву (значення «20 грудня» у Кодексі - технічна помилка).
Отже, з метою розстрочення сум податкових зобов'язань, відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу письмову заяву довільної форми, що має містити:
фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;
коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання;
розрахунок сум розстрочення таких зобов'язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;
дату та підпис платника податків.
При цьому відомості щодо подання такої заяви обов'язково повинні бути зазначені у розділу «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ)» декларації.
На сьогодні ДФС розроблюється програмне забезпечення, яке надасть змогу підрозділам податків і зборів з фізичних осіб територіальних ГУ ДФС, до
функціональних обов'язків яких відноситься адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі - податок), здійснювати на підставі даних декларацій аналіз правомірності та внесення відомостей до ІТС «Податковий блок» щодо такого розстрочення.
Одночасно звертаємо увагу, що відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька. Статтею 174 Кодексу передбачено, що з 1 січня 2017 року об'єкти спадщини, які успадковуються членами сім'ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Крім того, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу викладено в новій редакції, згідно з яким з 01 січня 2017 року фізична особа - платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Тобто, з 01 січня 2017 року скасовано обмеження щодо суми коштів та обмеження щодо навчального періоду, за який здійснено таку сплату, а враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Крім того, за результатами 2017 року платник податку може скористатись правом на отримання податкової знижки, пов'язаної з навчанням члена сім'ї першого ступеня споріднення, незалежно від того чи одержує такий член сім'ї заробітну плату.
ГУ ДФС у Полтавській області
