Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування доходу, отриманого військовослужбовцями у вигляді грошової компенсації за піднайом (найом) ними житлових приміщень
Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011) розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень» (далі - Порядок № 450).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків, і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Грошова компенсація передбачена Порядком № 450 у вказаному переліку не зазначена, а отже оподатковується у відповідності до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на загальних підставах.
Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).
Оскільки згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, яка затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 12.03.2012 № 333 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), компенсаційні виплати передбачені Порядком № 450 фінансуються у відповідності до пп. 2.5.3 п. 2.5 глави 1 за кодом економічної класифікації видатків бюджету № 2730 «Інші виплати населенню», а не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців (код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців»), то на них не поширюється норма п. 168.5 ст. 168 Кодексу.
Разом з тим зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - внесок) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб, рядового і начальницького складу.
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, не включаються до бази нарахування єдиного внеску зазначені компенсаційні виплати, що згідно з Інструкцією № 333 фінансуються не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців.
Щодо оподаткування доходу, отриманого особами, звільненими з військової служби, членами сімей і утриманцями, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, у вигляді грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Статтею 91 Закону України від 20 грудня 1991 року № 201 1-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, зокрема, що порядок виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Згідно з п. З Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення: у разі звільнення з військової служби; у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця грошова компенсація видатків бюджету 2112 «Грошове утримання військовослужбовців»), то на них не поширюється норма п. 168.5 ст. 168 Кодексу.
Разом з тим зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі. - внесок) є, зокрема, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, для військовослужбовців строкової
військової служб, осіб рядового та начальницького складу, нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Отже, не включаються до бази нарахування єдиного внеску зазначені компенсаційні виплати, що згідно з Інструкцією № 333 фінансуються не за рахунок коштів, які передбачені на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців.
ГУ ДФС у Полтавській області
