На сьогоднішній день українські спиртові та лікеро-горілчані заводи складають потужну і розвинену підгалузь з великим потенціалом. В Україні діють біля 70 державних спиртозаводів і сотні суб’єктів господарської діяльності, які мають ліцензії на виготовлення горілки.
Державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і оподаткування їх акцизним збором визначене Законом України від 19.12.1995 р. N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон N 481/95) з наступними змінами і доповненнями законами України від 15.09.1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»,від07.05.1996 р. «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» і від 06.02.1996 р. «Про ставки акцизного збору та тютюнові вироби» з наступними змінами і доповненнями, залежно від дефіциту державного бюджету.
Частиною 1 ст. 11 Закону України від 19.12.95 р. N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлена обов'язковість та порядок маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII ( зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509-XII) визначено, що однією із функцій ДПС України є забезпечення виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організація роботи, пов'язаної із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та реалізації. Крім цього, ДПС України здійснює таку функцію, як безпосереднє виконання, а також організація роботи державних податкових органів, пов'язаної з прийняттям заходів щодо боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів щодо вилучення та знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи перебували у незаконному обігу.
До функцій регіональних податкових органів належать здійснення контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації та контроль за наявністю ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення до органів, які видають ці документи.
Пунктом 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
За зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товару, але не менше 1700 грн. згідно зі ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
У Полтавській області склалася позитивна судова практика з вирішення судом спору на користь податкового органу щодо застосування штрафних санкцій за наявність на реалізації у суб’єкта господарювання горілчаного виробу, який не маркований маркою акцизного збору.
В ході проведення податковим органом перевірки господарської одиниці – належного Товариству бару – щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, оформленої актом від 20.03.2008р., виявлено факт наявності на реалізації у платника податків горілчаного виробу, який не маркований маркою акцизного збору.
Наявність у платника податків немаркованої продукції стало наслідком накладення на нього штрафу в розмірі 1700 грн.
Суб’єкт господарської діяльності, не погодившись з рішенням податкового органу про застосування фінансових санкцій, звернувся з позовом до суду про визнання його недійсним.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задоволено, рішення податкового органу скасовано.
Податкова інспекція оскаржила судові рішення до касаційної інстанції, посилаючись на те, що факт реалізації Товариством горілчаних виробів без марки акцизного збору підтверджуються наявними у справі матеріалами (зокрема особистими поясненнями завмага Товариства).
Постановою ВАСУ від 16.02.2012. касаційну скаргу податкового органу задоволено, рішення про застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання залишено в силі, виходячи з наступного.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 7 Закону України від 15.09.95 р. N 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (редакція Закону чинна на момент спірних правовідносин) заборонено ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Водночас частиною першою статті 7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” передбачено, що марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 20,21 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 23.04.2003 № 567 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру)зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що в разі відклеювання акцизних марок, відповідні алкогольні вироби вважаються немаркованими.
З урахуванням викладеного, Вищій адміністративний суд України вважає, що у попередніх судових інстанцій були відсутні передбачені законом підстави для скасування оспорюваного акта індивідуальної дії в частині застосування до Товариства 1700 грн. з причин наявності у нього на реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повністю відмовити в задоволенні позову Товариства, змінивши відповідним чином оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій зі спору.
Якщо раніше правовідносини, які стосуються учасників алкогольно-тютюнового ринку були регламентовані великими кількостями законних та підзаконних актів, то починаючи з 01.01.2011 р. всі вони об’єднані у р. VI Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі ПКУ), а щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовано статтею 226 ПКУ.
Крім того, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2010, № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів”.
Слід зазначити, що Кодексом про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 1645), а також за роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору (ст. 156).
Ще одна відповідальність для суб'єктів підприємницької діяльності визначена статтями 3 та 15 Закону № 481/95-ВР.
Згідно зі ст. 3 Закону № 481/95-ВР підставою для анулювання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів є рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом підприємницької діяльності марок акцизного збору. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання, яке приймається органом, що видав ліцензію.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР підставою для анулювання ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом підприємницької діяльності марок акцизного збору (стосовно імпортерів) та рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом підприємницької діяльності алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного збору України. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання, яке приймається органом, що видав ліцензію.
Наталія Соляник
завідувач сектору інформаційно – аналітичного
забезпечення та звітності ДПС у Полтавській області
