Затверджено
наказом ДПС України
від 20.02.2012 р. № 137
УЗАГАЛЬНЮЮЧА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг
У роз'ясненні вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI - Кодекс;
Закон України від 04.11.2011 р. № 4014-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» - Закон № 4014;Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV - ГКУ.
Абзацом другим п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу ХІV Кодексу (у редакції Закону № 4014) встановлено, що фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень, мають право обрати другу групу.
При цьому дія цього пункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
Третю групу можуть обрати фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень (абзац третій п. 291.4 ст. 291 Кодексу).
Господарські відносини між суб'єктами господарювання регулюються ГКУ.
Відповідно до глав 19 та 20 розділу ІV ГКУ господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання, де один суб'єкт (зобов'язана сторона) вчиняє певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно), а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, не передбачених законодавством, але таких, які йому не суперечать.
Між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності виникають майново-господарські або цивільно-правові зобов'язання, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У разі якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання (який не є платником єдиного податку) відповідно до умов договору або угоди виступає як управнена сторона, тобто споживач послуг, такий підприємець має право обрати другу групу платників єдиного податку.
Якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання (який не є платником єдиного податку) відповідно до умов договору або угоди виступає як зобов'язана сторона, тобто виконавець послуг, такий підприємець повинен обрати третю групу платників єдиного податку.
________________________________________
Директор Департаменту оподаткування фізичних осіб В. В. БУСАРЄВ
