Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (ПКУ).
Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.При визначенні строку звернення до суду з відповідними позовами податкові органи керуються загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Відповідно листа ВАСУ від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад, даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.
Стягнення сум податкового боргу через судові інстанції здійснюється податковими органами з урахуванням норм Податкового кодексу Україи.
Нормами Податкового кодексу України встановлено строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня його виникнення.
Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів, для контролюючого органу у випадку самостійного визначення ним сум грошових зобов’язань.
Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.
Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон України N 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Зазначеним Законом, Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтею 1833, яка регулює особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів щодо:
- зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;
- підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;
- стягнення коштів за податковим боргом.
Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). Сторонами такого провадження, як випливає з частини сьомої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є заявник (орган державної податкової служби, що вніс подання), та відповідач - платник податків, стосовно якого таке подання внесено.
Відповідно до частини другої ст. 1833 КАС, подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими КАС, у письмовій формі.
Слід зазначити, що порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюються статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Враховуючи, норми ПКУ, подання органу ДПС про стягнення коштів за податковим боргом у порядку ст. 1833 КАС може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.
Статтею 1833 КАС (частина третя – шоста) передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті, суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення його недоліків, але не пізніше 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою ст. 1833, а із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Ухвалу про відмову в прийнятті подання може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її винесення.
Стаття 1833 КАС не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою. Подання податкового органу, внесене після закінчення строків, установлених ст. 1833 КАС, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його внесла, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З позиції ВАСУ, викладеної у листі № 149/11/13-11, суди повинні вимагати у заявника (органу ДПС) доказів, що підтверджують факт і час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням.
Наприклад, відповідно до п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу в разі, якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом ДПС.
Підставою для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках відповідно до пп. 20.1.15.2 пп. 20.1.15 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу, є недопущення посадових осіб органів ДПС до обстеження територій та приміщень, визначених пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, а відповідно до пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20, частини другої п. 89.4 ст. 89, частини другої п. 91.4 ст. 91.ПКУ – ситуація, коли платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Кодексом.
Підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту передбачено п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу ДПС (його заступника), обгрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
При цьому перевірка обгрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.
Пунктом 7 ст. 1833 КАС визначено, що у разі постановления судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Розгляд подання відбувається за участю органу ДПС, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.
Отже, при зверненні до суду органів ДПС щодо визнання недійсним правочину, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення відповідних санкцій, щодо стягнення сум податкового боргу, враховуються строки та особливості, визначені статтями 99, 1833 КАС, а також ст.102 Податкового кодексу.
Наталія Соляник
начальник відділу правової експертизи
нормативно – правових актів юридичного управління
ДПА у Полтавській області
