Особливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

Статтею 56 Податкового кодексу України платнику податків надано право адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Право адміністративного оскарження реалізується шляхом подання у десятиденний строк письмової скарги (з додатками, на яких ґрунтуються пояснення особи щодо протиправності відповідного рішення) до контролюючого органу вищого рівня. Десятиденний строк відраховується з наступного дня після отримання відповідного рішення. Одночасно з поданням скарги платник зобов`язаний повідомити контролюючий орган, рішення якого оскаржується, про таке оскарження. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Підставою оскарження може слугувати рішення контролюючого органу в якому неправильно визначено суму грошового зобов'язання або наявні інші дані, що свідчать про його невідповідність законодавству або є прийнятим поза межами повноважень контролюючого органу. Підставою оскарження не може бути грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. У разі порушення платником вимог статті 56 Податкового кодексу України при поданні скарги ~ скарга не розглядається та повертається із зазначенням причин повернення.

Якщо оскаржується рішення контролюючого органу, яким визначено грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, то платник податків має право на адміністративне оскарження протягом 30 календарних днів, шо настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

З метою захисту інтересів платників податків законодавець поклав обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених податковим законодавством, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, на контролюючий орган. При цьому, у разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Скарга, подана із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У разі коли останній день строків припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строки подання скарги на рішення контролюючого органу можуть бути продовжені, якщо платник податків перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом. Таке продовження відбувається виключно за письмовим запитом платника податків.

За результатами розгляду скарги контролюючий орган вищого рівня приймає рішення, яким може задовольнити повністю, частково або відмовити в задоволенні скарги. У випадку відмови або часткового задоволення скарги платник податків має право його оскаржити до контролюючого органу вищого рівня. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги платника податків надсилається протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надається платнику під розписку. Керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути продовжено двадцятиденний строк розгляду скарги (до 60 днів). Рішення про продовження строку розгляду скарги надсилається платнику до закінчення 20 - денного строку розгляду. Якщо рішення за результатами розгляду скарги платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

1. Днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

2. Днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

3. Днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

4. Днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг, права особи, яка подала скаргу та інше, регламентовані в Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2015 року №916, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за №1617/28062.

Окремо слід звернути увагу, Що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (Державної Фіскальної Служби України.). Скарга розглядається протягом 10 календарних днів з дня її отримання в порядку, визначеному Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому постановою

Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117. Особливістю розгляду даного виду скарг є те, що термін розгляду скарги не може бути продовженим. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку

Процедура подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначена в Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2015 року №1124, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 178/28308.

Головне управління ДФС у Полтавській області