З початку 2011 року органи державної податкової служби здійснюють свою діяльність у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПКУ податковий борг це - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового) зобов'язання.
Починаючи з моменту виникнення у платника податків податкового боргу одночасно підлягають виконанню як найменше три нормативних документи: Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1035, Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1037 та Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України 24.12.2010 №1043.
Принципових змін по відношенню до раніше діючих відповідних порядків при застосуванні заходів в даних напрямках не відбулося.
Як і раніше передбачено, що право податкової застави виникає згідно з ПКУ та не потребує письмового оформлення. Але необхідно відмітити, що пунктом 1.9 Порядку застосування податкової застави визначено, що право податкової застави поширюється на майно балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. В такому випадку орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
ПКУ та Порядком застосування податкової застави передбачено, що у разі відсутності у боржника майна або його балансова вартість менша суми податковою боргу, право податкової застави поширюється на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому, платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступною за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такою майна, а орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна.
Окремі нововведення відбулися у визначенні функцій податкового керуючого. До функцій, які раніш застосовувалися керуючим, додалися такі, що в деякій мірі розширюють його права при їх виконанні:
- одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову
заставу;
- складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу;
- вимагати від платника податків надання вичерпної інформації про майно, яке перебуває у
податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.
Як і раніше, податковому керуючому надано право проводити перевірку етапу збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, податковий орган повідомляє платника податків про проведення перевірки форма повідомлення наведена у Положенні про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України 24.12.10р. №1039.
Перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись одночасно з документальною (плановою або позаплановою) або фактичною перевіркою відповідно до ПКУ з урахуванням особливостей, визначених Положенням.
При проведенні перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи:
- службове посвідчення працівника органу державної податкової служби;
- копію наказу органу державної податкової служби про призначення податковим керуючим такого платника податків;
- повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке
перебуває у податковій заставі, підписане керівником органу державної податкової служби та зареєстроване у такому органі державної податкової служби.
Вказані документи є достатніми для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, і оформлення додаткових документів не є необхідним.
В подальшому податковий орган у відповідності до вимог статті 95 ПКУ здійснює на користь держави заходи щодо погашення такого податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (наказ ДПА України від 12.03.11р. №I38 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі»).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби.
Також, орган державної податкової служби має право звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податковою боргу.
Слід зазначити, що з метою забезпечення виконання вимог ПКУ до Кодексу адміністративного судочинства України були внесені відповідні зміни та доповнення. В результаті податковим органам надано право звертатися до суду з питань зупинення видаткових операційна рахунках платника податків, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, стягнення коштів за податковим боргом, у порядку передбаченому статтею 183-3 КАСУ («прискорене провадження»).
Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж.
У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
Платник податків або будь-яка інша особа, яка здійснює управління майном платника податків або контроль за їх використанням, зобов'язані забезпечити за першою вимогою безперешкодний доступ податкового керуючого та учасників публічних торгів до огляду та оцінки майна, що пропонується для продажу, а також безперешкодне набуття прав власності на таке майно особою, яка придбала їх на публічних торгах.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового борі у в установленому законодавством порядку:
- визнання податкового боргу безнадійним;
- прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з
питань банкрутства; - отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
- реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
За матеріалами
управління погашення прострочених податкових зобов’язань
ДПА у Полтавській області
