Проблеми забезпечення громадян житлом завжди були і лишаються соціально вагомими і нагальними у суспільстві. Не оминула ця проблема і Полтавщину: нині у загальній черзі на отримання житла перебуває майже 24 тисячі сімей, з яких більша частина – мають право на позачергове та першочергове отримання житла.
Держава ніколи не знаходилась осторонь житлових проблем своїх громадян, особливо молодих сімей та одиноких молодих людей, тому Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002 - 2012 роки (надалі – Державна програма) спрямована на створення додаткових умов для придбання житла молоддю, активізацію інвестиційної діяльності у сфері житлового будівництва для молодих сімей та одиноких молодих громадян. На виконання Державної програми на Полтавщині розроблені відповідні програми у м. Полтаві, м. Кременчуці та у м. Миргороді, але аудитом доведено, що жодна з них не спрацювала на достатньому рівні.
В Полтавській області, з метою забезпечення єдиних підходів до реалізації молодіжної політики в напрямку будівництва (придбання) житла, функціонує Полтавське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (надалі – регіональне управління Фонду).
В цілому, за 2010 - 2011 роки та І півріччя 2012 року в рамках Державної та місцевих програм довгострокові пільгові кредити отримали 60 молодих сімей та одиноких молодих громадян Полтавської області на загальну суму більше 15,2 млн грн, з яких лише 12 позичальників проживають у збудованому (придбаному) житлі, а решта - 48 позичальників ще чекають на таке житло, хоча кошти в розмірі 12,2 млн грн уже проінвестовані останніми у будівництво.
Загалом, результати участі у державному фінансовому аудиті виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002 – 2012 роки засвідчили, що питання забезпечення економічної доступності житла для молоді на даний час є актуальними, вкрай важливими і потребують підтримки з боку Держави. Однак, існує ряд факторів, які заважають виконанню основної мети як Державної програми, так і розроблених на її виконання місцевих програм, та перешкоджають підвищенню рівня їх продуктивності.
По-перше, наявність ряду обмежень та проблемних питань у нормативно-правовій базі щодо виконання заходів із молодіжного житлового будівництва не сприяє ефективній реалізації Державної програми.
Зокрема зміни, внесені на державному рівні до законодавчих актів, що регулюють умови надання кредитів та компенсації відсоткових ставок, створили нерівні умови для молодих сімей та одиноких молодих громадян, бажаючих отримати житло за досліджуваною Державною програмою.
Крім того, згідно з вимогами законодавчих актів кредитні договори укладаються у двосторонньому порядку: між регіональним управлінням Фонду та позичальниками. При цьому, жодним нормативним документом не передбачено укладання трьохсторонніх угод, де третьою стороною є забудовник. А це призводить до неможливості контролювати дотримання забудовниками встановлених графіків введення житлових об'єктів в експлуатацію, якість, повноту виконання будівельних робіт та застосовувати, у разі необхідності, штрафні санкції.
По-друге, недосконалість механізму забезпечення житлом молодих сімей та одиноких громадян, що потребують поліпшення житлових умов, не дозволила досягти основної мети Програми в частині створення сприятливих умов для розвитку молодіжного будівництва.
Незважаючи, що в період виконання зобов’язань за кредитами збудоване і придбане житло підлягає страхуванню позичальником, проведеним аналізом наявного переліку страхових випадків та ризиків встановлено, що страховою компанією не передбачено такого страхового випадку, як несвоєчасна здача в експлуатацію житла.
Отже, за таких умов укладених договорів добровільного страхування, Страховика фактично не цікавить порушення термінів введення житла в експлуатацію, а позичальник знов залишається „сам на сам” із забудовником, який не несе ніякої відповідальності за недотримання своїх зобов’язань.
Неузгодженість в діях місцевих органів влади, страховиків, регіонального управління Фонду та забудовників не дає змоги контролювати своєчасність виконання взятих договірних зобов’язань, не визначає основним ризиком - порушення термінів введення житла в експлуатацію, що в результаті суттєво знижує рівень виконання Державної та місцевих програм забезпечення молоді житлом.
І, як наслідок: перенесення термінів здачі в експлуатацію житлового будинку у м. Кременчуці (квартал 278, будинок 36) з грудня 2011 року на вересень 2012 року, не дотримання термінів введення в експлуатацію будинку у м. Полтаві (вул. Боровиковського, 5), термін здачі якого настав у травні цього року, проте на даний час ступінь готовності будинку – 98 %.
По-третє, прогалини у плануванні заходів Державної та місцевих програм не дали змоги досягти основної мети - забезпечення молоді житлом.
Впродовж дії Державної та місцевих програм через невиконання запланованих заходів, передбачених програмами, позичальниками Полтавської області отримано лише 353 кредити на будівництво та придбання житла, що складає 7,6 % від потреби та 39,4 % від запланованого.
Слід звернути увагу, що згідно зі ст.1 Закону України від 25.12.2008 № 800-VI „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” з метою подолання кризових явищ у будівельній галузі та розв’язання нагальних проблем у сфері житлового будівництва, при наданні фізичним та юридичним особам пільгових кредитів на будівництво житла та компенсацій відсоткової ставки за цими кредитами, необхідно в обов’язковому порядку враховувати ступінь будівельної готовності об’єкта (2009 рік – 75 %, 2010 рік – 50 %) та термін здачі його до експлуатації.
Однак, перелік об’єктів на території Полтавської області, будівництво яких відбувалось за програмами Фонду у досліджуваному періоді, був затверджений без урахування ступеня будівельної готовності. Так, наприклад, спорудження будинку № 36 у кварталі 278 міста Кременчука розпочато у 2009 році з „нуля”, на дату аудиту його будівельна готовність становить лише 90 відсотків.
По-четверте, відсутність внутрішнього контролю за витрачанням бюджетних коштів не сприяє їх ефективному та раціональному використанню. Зокрема, відсутність підрозділів внутрішнього аудиту у регіональному управлінні Фонду, не належний контроль за його фінансово-господарською діяльністю з боку вищестоящої організації спричиняє недостатній рівень дієвості чинної системи контролю, її здатності попереджати та запобігати різного роду порушенням та недолікам. І, як наслідок, контрольними заходами, проведеними органами державної контрольно-ревізійної служби у 2007 – 2010 роках, встановлені випадки несвоєчасного перерахування регіональним відділенням Фонду до державного та місцевих бюджетів повернутих позичальниками кредитних ресурсів у сумах від 100 до 300 тис. гривень. Аналогічна ситуація виникла і на початок проведення аудиторського дослідження: сума не повернутих до обласного бюджету коштів складала 140 тисяч гривень. Вжитими під час проведення аудиту заходами грошові кошти перераховані до бюджету в повному обсязі.
За результатами участі у державному фінансовому аудиті виконання Державної програми забезпечення молоді житлом, працівники Держфінінспекції рекомендували перелік заходів, виконання яких дасть змогу підвищити ефективність використання державних коштів, спрямованих на вирішення житлових проблем молодих громадян нашої держави.
Прес-служба Держфінінспекції
в Полтавській області
