Полтавська обласна рада

Про тісну співпрацю у вирішенні соціальних проблем йшлося під час робочого візиту до району голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького. Разом з ним з роботою і проблемами, зокрема, закладів освіти, знайомились депутати обласної ради Юрій Тимоха та Анатолій Кибка. Соціально відповідальний бізнес давно став визначною рисою життя Карлівського району. Так керівники підприємства “Ланна-агро” у селі Ланна Юрій та Олександр Тимохи вже давно опікуються місцевою школою.

- За останні п'ятнадцять років ми збудували новий корпус у школі, спортзал. Значні кошти сьогодні вкладаємо у підтримку шкільної покрівлі у належному стані. Але всі наші зусилля у цьому напрямку дають короткостроковий результат. Дах потрібно лагодити капітально — а це для нас непідйомна ноша, - говорить депутат обласної ради від місцевої громади Юрій Тимоха.

Соціальна зорієнтованість бізнесу — один із наріжних каменів у діяльності сільгосппідприємства “Докучаєвські чорноземи”. Директор підприємства, депутат обласної ради Анатолій Кибка, розповідає — в залежності від сезону, зокрема у садках і на городині “Докучаєвських чорноземів” працює до 300 людей.

- Інтенсивне садівництво — це хороший приклад бізнесу, який і рентабельний, і соціально спрямований. Сьогодні ми отримуємо по 60 кілограмів фруктів з дерева за сезон. Це триста тисяч гривень прибутку із садка площею 60 гектарів. Яка ще культура дасть такий прибуток? І це дає нам змогу опікуватись соціальною галуззю тих сіл, де підприємство веде свою діяльність, - зазначає Анатолій Кибка.

“У співпраці і взаємодопомозі можна вирішити будь-які проблеми”, - переконаний голова обласної ради Олександр Біленький. Тим більше, що до соціальних проектів місцевих громад активно приєднується бізнес.

- Це добра практика — залучати місцевих підприємців до вирішення проблем громад. І добре, що бізнес охоче бере участь у таких проектах. І влада області не буде стояти осторонь цих процесів. У консолідації з депутатами обласної ради плануємо відновити роботу програму “Шкільний дах”для вирішення проблем навчальних закладів області. Сьогодні ж окремо хочу подякувати підприємцям, які беруть активну участь у вирішенні проблем громад області, - сказав голова обласної ради.

Гуртожиток у передмісті Карлівки довгі роки міняв господаря - аж до 2012 року тут, з перемінним успіхом, мешкали робітники різних промислових підприємств. Згодом приміщення взяла на баланс Карлівська міська рада із цілком конкретними планами — створити тут медичний комплекс, до якого б увійшли амбулаторія сімейної медицини і помешкання для лікаря, який буде обслуговувати населення міста.

- Проект за цінами 2012 року вартував 2,1 мільйона гривень. На сьогодні ціни значно зросли і ми замовили переоцінку проекту. Фахівець, який у нас працює лікарем амбулаторії — не місцева. Тому впровадження проекту допомогло б нам забезпечити громаду лікарем і підвищити якість надання медичних послуг населення, - розповідає головний лікар Карлівського ЦПМСД Людмила Терентьєва.

Саме питання забезпечення нормальної роботи у соціальних закладах стало чи не найголовнішим під час робочої поїздки до Карлівського району голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького. “Сьогодні вихід у цих питаннях один — співфінасування і участь у грантових проектах” - радить голова обласної ради.

- За умови співфінансування обласна рада обов'язково підставить плече цим проектам у рамках відповідних галузевих програм. Але потрібноактивно використовувати ще два фінансових джерела. У вересні будуть затверджувати бюджетну резолюцію на рівні держави по перерозподілу коштів і ми не може втратити цього шансу. Інший вихід — конкурси проектів різного рівня. Лише за обласним конкурсом, який проводить обласна рада громада може отримати до 600 тисяч гривень. Треба діяти — це як в лотереї — щоб виграти, треба хоча б квиток придбати, - сказав Олександр Біленький.

Під час робочої поїздки голова обласної ради відвідав навчальні заклади сіл Ланна і Варварівка. І всюди обговорили одну і ту ж проблему — ремонти дахів.

- Сьогодні я ініціюю відновлення дії програми “Шкільний дах” на рівні Полтавщини. За умови співфінасування обласного і місцевих бюджетів, допомоги активного бізнесу, ми відновимо нормальну роботу шкіл, - сказав голова обласної ради.

Скільки волонтерських організацій на Полтавщині дійсно безкорисно опікуються потребами учасників АТО? Як налагодити дієву співпрацю їх між собою, щоб виключити спроби "ділків" нажитись на волонтерстві? Про координацію зусиль у питанні волонтерської діяльності оголосили голова обласної ради Олександр Біленький і члени громадських організацій "Антикорупційний рух у Полтавській області", "Громада Полтавщини" та активісти програми "Армія гідності", під час спільної прес-конференції у ОКІА "Новини Полтавщини".

- Сьогодні ніхто не може сказати, скільки громадських організацій на Полтавщині надають волонтерську допомогу нашим захисникам. Зразу скажу - честь і хвала тим, хто робить це безкорисно! І я, спільно з депутатським корпусом обласної ради, завжди готові допомагати волонтерам. Але сьогодні ця робота несистемна, і це створює благодатне поле для людей, які наживаються, прикриваючись волонтерською діяльністю. Це недопустимо! І саме об'єднання наших зусиль влади з волонтерськими громадськими організаціями допоможе покласти цьому край, - сказав голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.

Під час прес-конференції керівник проекту "Армія гідності" у Полтавській області Євгеній Мартосенко анонсував ще один спільний крокволонтерів і обласної ради - відкриття 26 травня Центру правової підтримки воїнів АТО та їх родин на базі волонтерської організації "Громада Полтавщини".

- Волонтери Центру будуть безкоштовно допомагати ветеранам АТО у питаннях, як отримати статус військовослужбовця, як оформити пільги, та з інших актуальних питань, - поділився планами Євгеній Мартосенко.

Також під час прес-конференції журналісти мали змогу взяти участь у незвичній презентації. Волонтери продемонстрували прапор, який, за сприяння волонтерів, виготовили для 30 окремої механізованої бригади на замовлення бійців.

- За словами наших захисників прапори піднімуть їх бойовий дух. Замовлено 12 таких стягів, які вже найближчого часу волонтери передадуть нашим воїнам у зону АТО, - розповіла координатор ГО "Громада Полтавщини" Наталія Костіна.

Понад 31 тисячу переселенців зі Сходу України та Криму прихистила Полтавщина з початку 2014 року. Такі дані оприлюднив керівник Обласного контактного центру Віталій Бугаєць під час круглого столу у рамках проекту ПРОМІС, який присвятили проблемам внутрішньо переміщених осіб. "Найголовнішими з них залишаються житло і робочі місця", - акцентує увагу зібрання Віталій Бугаєць.

- Третина переселенців на Полтавщині (10,9 тисяч осіб) - люди працездатного віку. І майже половина з них потребує сьогодні працевлаштування. Питання з житлом сьогодні нам вдається вирішувати у співпраці з місцевими громадами. Так 284 родини вдалося забезпечити безкоштовним тимчасовим житлом, зокрема, за сприяння свідомих мешканців Полтавщини, - розповідає директор Обласного контактногоцентру.

Та головне завдання сьогодні - розвіювати стереотипи і руйнувати бар'єри навколопитання внутрішньо переміщених осіб", - переконаний голова обласної ради Олександр Біленький.

- Численні приклади на Полтавщині свідчать - переселенці зі Сходу України та Криму, за підтримки суспільства, можуть не лише адаптуватись у нових реаліях життя, а і успішно працювати, започатковувати свій бізнес! Я переконаний - не потрібно ставити штампів у відношенні до наших співгромадян з Донеччини чи Луганщини. Навпаки - кожен з нас має поставити себе на місце цих людей. Переконаний - багато що стане зрозуміло і скептикам, і критикам! - сказав під час засідання голова обласної ради.

Семінар-тренінг методик подолання наслідків та проявів посттравматичного стресового розладу, за підтримки голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького, який організували активісти Полтавської філії ВГО "Товариство Ветеранів АТО",  відбувся у Полтаві. Чим небезпечний посттравматичний стресовий розлад для суспільства? Відповідь на це запитання давала команда всесвітньовідомого експерта, доктора психології, одного з основоположників напрямку НЛП Френка Пьюселіка. Його методика розроблена з урахуванням реального досвіду проблем солдат, які пережили жахіття війни - сам доктор Пьюселік пройшов війну у В'єтнамі, консультував учасників 8 збройних конфліктів. "Найбільша помилка цивільного населення - думати, що із закінченням війни закінчуються проблеми. Вони тільки почнуться!" - апелює до зібрання керівник проекту.

- Реабілітація солдат у мирний час - це складне завдання. Уявіть собі - у мирному житті воїнам, які захищали свою землю ціною своєї крові, ціною життів своїх братів по зброї, після закінчення війни доведеться миритись з колишніми ворогами! І ці рани не заживають з часом! І відповідальність за цих людей лягає на кожного з нас! - говорить Френк Пьюселік.

Антон Суслов - учасник АТО і повністю розділяє думку експертів тренінгу. Говорить - прийшов на захід, бо відчуває - просто просякнутийненавистю до всього, що відбувається навколо нього.

- І найстрашніше - навіть не знаю, куди звернутись за допомогою. Не до звичайного ж психіатра йти? От і намагаюсь допомогти собі сам, щоб не зривати гнів на рідних і близьких. А його після кошмарів війни вистачає, можете мені повірити, - говорить ветеран АТО.

За поглибленням знань у наданні допомоги у подоланні ПТСР прийшли і шестеро лікарів Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру.

- Такі семінари у Полтаві - велика рідкість. Особлива атмосфера, просто фантастичний лектор, безцінні знання - дуже вдячні організаторам за можливість почерпнути знання, якими зможемо послуговуватись у наданні допомоги нашим бійцям. Дуже шкода, що всі лікарі диспансеру не змогли прийти - потрібно працювати, - ділиться враженнями лікар Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру Юрій Левченко.

Окрім методик подолання наслідків ПТСР, моделей соціальної адаптації воїнів учасникам зібрання презентували унікальний посібник "Робочий зошит солдата", розроблений Френком Пьюселіком та тренерами його команди: Аллою Державіною, Євгенієм Бєлоножком і Родіоном Григор'яном. Виготовлення посібника відбулось за сприяння голови обласної ради Олександра Біленького.

- Спільно з депутатським корпусом обласної ради ми будемо і далі всіляко підтримувати заходи, які допомагають нашим захисникам. Адже роботи у цьому напрямку досить, з чого не почни. Особливу увагу потрібно приділити комунікації органів влади з учасниками АТО. Бюрократія деяких чиновників змушує людей, які не пасували на війні, опускати руки. І долати ці штампи у спілкуванні потрібно всьому суспільству, і депутати обласної ради, переконаний, приєднаються до цієї боротьби за права учасників АТО, - сказав голова обласної ради під час роботи семінару.

26 травня на 87 році пішов із життя ветеран органів місцевого самоврядування Фомічов Павло Іванович.

Фомічов Павло Іванович народився 11 липня 1929 року у м. Макіївка Донецької області.

Закінчив училище металургів у м. Комунарськ (1945 р.), Харківський індустріальний технікум (1951р.), Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1958 р).

За основним фахом – юрист-правознавець.

Трудову діяльність розпочав у 1945 році шофером училища металургів у місті Комунарську Ворошиловградської області.

У 1951 -1960 роках працював на керівних посадах в організаціях ЛКСМ(У) у містах: Харкові, Києві, Полтаві.

З 1960 по 1974 роки перебував на партійній роботі.

У 1974 році Фомічов Павло Іванович був призначений завідуючим організаційно-інструкторським відділом Полтавської обласної Ради депутатів трудящих.

У 1975 році його обирають секретарем виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих (пізніше - обласної Ради народних депутатів). На цій посаді Павло Іванович пропрацював15 років.

25 травня заступник голови обласної ради Анатолій Ханко здійснив робочу поїздку у Котелевський район та провів особистий прийом громадян.

Звернення громадян стосувалися питань: водозабезпечення жителів районного центру, фінансування освітянських закладів, впровадження енергозберігаючих заходів на об’єктах соціальної сфери, житлового забезпечення постраждалих внаслідок аварії на Чорнобільській АЕС, відновлення роботи продуктового магазину у Котельві, роботи Головного управління Держгеокадастру в області, ремонту басейну у дитячому садочку та інших.

За порушеними питаннями Анатолій Ханко дав доручення відповідним службам та зобов’язав їх доповісти про реагування на запити громадян.

24 травня відбулося громадське обговорення проекту Регіональної програми використання біоенергетичних технологій у тепло- та гарячому водопостачанні в Полтавській області на 2015-2016 роки, розробленої в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні».

У заході взяли участь заступник голови обласної ради Анатолій Ханко, заступник голови облдержадміністрації, депутат обласної ради Роман Товстий, голова постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Ігор Горжій, депутат обласної ради Валерій Калюжний, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, представники громадських організацій.

Решетилівський край є офіційним осередком ткацтва, килимарства і вишивання з кінця XIX століття. На спеціально створеній 1905 року артілі до 1923 року вже працює понад 2,5 тисячі людей. Витвори решетилівських майстрів зробили відомим Решетилівський край у всьому світі, вони отримують першості на виставках у Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі. У 2005 році знаменита фабрика імені Клари Цеткін, яка стала промисловим втіленням народної творчості, мало б святкувати 100-річчя. До ювілею підприємство не дожило якихось півроку...

- До 2000 року на фабриці працювало понад 500 працівників. Та цінність підприємства - навіть не у робочих місцях. Це було єдине підприємство в Україні, яке культивувало і розвивало традиції відомої на увесь світ решетилівської вишивки і решетилівського гобелену. Після закриття фабрики майстри зайнялись кустарним промислом, почали додавати до традиційних етностилів виконання свої візерунки. Тим самим під загрозою сьогодні одна з найдревніших традицій вишивки, - розповідає головний художник Решетилівської фабрики імені Клари Цеткін 1985-2000 років Петро Шевчук.

Відновлення роботи фабрики потрібне, як повітря, ще одному закладу. Решетилівський художній ліцей, який уже упродовж більш ніж 70 років зберігає традиції килимарства і вишивки.

- На сьогодні у закладі навчається 96 дітей з різних областей України. Якби відновило роботу підприємство, на якому завжди працювали найкращі наші випускники, то ми б збільшили набір, адже бажаючих осягнути нелегкі промисли, які ми культивуємо, є. Питання лише у робочих місцях, бо більшість наших місцевих майстрів - кустарі-одинаки, - розповідає методист Решетилівського художнього ліцею Людмила Леус.

Тим часом решетилівська вишивка стає дорогим задоволенням для широкого кола споживачів. Традиційна вишиванка у мінімальній ціні перевалила за 4 тисячі гривень. Тож говорити про поширення мистецтва у народі важко. І саме повернення до промислового виробництва збереже давні традиції і знову поверне решетилівські вироби у кожну оселю полтавців.

- Сьогодні потужності фабрики імені Клари Цеткін стоять пусткою. Недопустимо, щоб містоутворююче підприємство зі столітньою історією зникло безслідно. Тому сьогодні ми розглядаємо проект передачі потужностей підприємства з приміщеннями на баланс місцевої громади. І я переконаний - люди самі вирішать долю фабрики, захистять творче надбання свого краю і робочі місця для решетилівських митців, - розповів голова обласної ради Олександр Біленький.

Тим часом, решетилівська вишивка - вид народної творчості, який сьогодні розглядають для включення до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Обласний фестиваль народної творчості, культурно-мистецьке свято "Решетилівська весна", яке через негоду перенесли на тиждень, не розчарувало полтавців, які з'їхались на захід 22 травня. Ярмарок витворів художників і митців Решетилівського району, виступи самодіяльних колективів, і на завершення дня - концерт за участі легендарного гурту Kozak System - цікавий захід змусив шкодувати всіх, хто на нього не потрапив.

Душа народу - у його творчості

Вишиванки, килими, гобелени, сорочки, кераміка - на ярмарку художніх промислів, який традиційно влаштували організатори "Решетилівської весни" кожний охочий міг вибрати творчий витвір до душі. Голова Машівської райдержадміністрації Юлія Середа завітала на "Решетилівську весну" і як митець.

- Я сама вишиваю, і дуже люблю цей вид творчості. Тому з величезним задоволенням сьогодні тут. Свято викликає захват - таке різноманіття проявів народної душі, такі яскраві барви можуть викликати тільки захоплення цим патріотичним, мистецьким святом, - ділиться враженнями Юлія Середа.

За роки свого існування фестиваль народної творчості "Решетилівська весна" виріс з культурного свята місцевого рівня до культурно-мистецької події, на яку їдуть люди з усіх кінців України.

- Сьогодні свято має статус обласного. Але у перспективі організація його на всеукраїнському рівні. Культурними надбаннями наших майстрів активно цікавляться іноземні гості - величезний гобелен решетилівської майстрині Надії Бабенко «Дерево життя» висить у конференц-залі штаб-квартири ООН у Нью-Йорку. Тому логічним є також наше прагнення залучати до участі у святі іноземні делегації, майстрів з інших областей України, - поділився планами розвитку культурно-мистецького заходу голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.