12 липня цей рядок із Молитви, написаної Миколою Гоголем у 1840-і роки, ніби став лейтмотивом розмови, що відбулася під час прийому головою обласної ради Іваном Момотом директора “Полтавського земляцтва” у Москві Миколи Біденка, одного із головних фундаторів цього громадського об’єднання, голови обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки Германа Юрченка та журналіста постійного інформаційного партнера московських краян – газети “Вечірня Полтава” – Оксани Клочко.
На початку зустрічі сторони обмінялися щирими співчуттями з приводу трагічних подій, що 10 липня спіткали братні країни. Вшанували пам’ять загиблих у катастрофі теплохода “Булгарія” на річці Волга у Татарстані та на пожежі в Дубровицькому районному територіальному центрі надання соціального обслуговування в Рівненській області.
Потому відбулася церемонія передачі обласній раді ексклюзивного науково-новаторського напрацювання полтавських москвичів – повного зібрання творів і листів Миколи Гоголя у 17 томах (15 книгах), яке, зокрема, уперше містить статті на релігійну тематику, авторські молитви, листування, багато раніше невідомої читацькому загалу інформації тощо.
Унікальне видання побачило світ завдяки благословінню Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Володимира, головному меценату культурологічного проекту та “Полтавського земляцтва” у Москві – Валерію Роздорожному.
До речі, Микола Біденко та Валерій Роздорожній у 2010-у році стали лауреатами обласної щорічної премії імені Панаса Мирного, заснованої обласною радою.
На завершення зустрічі, голова обласної ради Іван Момот, дякуючи колегам за їхню подвижницьку працю, наголосив, що наш земляк Микола Гоголь є найпопулярнішим драматургом у світі, тож попри різні часи в українсько-російських стосунках, не личило і не личить ділити ім’я та творчу спадщину великого генія слова, натомість реалізація подібних проектів, спільна участь у них буде лише на користь людям, національним культурам, народній дипломатії взагалі.
Саме у такому контексті було обговорено шляхи подальшого тематичного співробітництва на найближчу та більш віддалену перспективи.
