Сьогодні, 22 червня 2011 року, у День Скорботи, Україна відзначає сумну дату – 70 роковини початку Великої Вітчизняної війни.
Голова обласної ради Іван Момот та перший заступник голови обласної ради Володимир Онищенко взяли участь у заходах, які відбулися до цієї дати у селі Великі Липняги Семенівського району. Це село називають другою Хатинню, бо під час війни фашисти спалили його, закатувавши 371 жителя.
Вшанувати пам’ять усіх, хто не прийшов із фронтів Великої Вітчизняної війни, і хто загинув саме тут, у Великих Липнягах, прибули голова Полтавської обласної ради Іван Момот, перший заступник голови облради, депутат обласної ради від Семенівського району Володимир Онищенко, депутат обласної ради, заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, голова райдержадміністрації Валерій Книш, заступник голови райради Володимир Невкритий, сільський голова Дмитро Соколовський, начальники управлінь, відділів облдержадміністрації, ветерани, численні гості з районів області, керівники сільськогосподарських підприємств району, керівники районних служб та відділів райдержадміністрації, представники духовенства, громада району та села, земляки, представники ЗМІ.
Перед присутніми виступив голова Полтавської обласної ради Іван Момот:
- 70 років тому, у цей день, гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Почалася найкривавіша війна ХХ століття. Ця війна принесла найбільше людських жертв і руйнувань, виявилася найжорстокішою до мирного населення. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 270 тисяч полтавців, 186 тисяч з них – залишилися на полі бою навічно.
Ще більш жорстокою для нашого краю виявилася фашистська окупація. Було спалено 355 населених пунктів, на окупованій території загинуло 222 тисячі наших земляків.
Підтвердженням цього є жахливі події, які розгорнулися тут, у Липнягах у далекому 1943 році. Тоді, під час відступу, фашистські нелюди закатували, розстріляли та спалили живцем 49 чоловіків, 116 жінок, 81 людину похилого віку, 125 дітей.
Стогнала земля, лилася невинна кров та сльози приречених. Не довелося жителям Липнягів зустріти воїнів-визволителів, відсвяткувати День Перемоги, дочекатися повернення з війни своїх рідних і близьких.
Пройшли роки, минули десятиліття, а липнягівська трагедія 43–го і досі в пам’яті як один із злочинів фашизму проти людства. Це болісна рана Полтавщини, яка навряд чи колись зможе загоїтися.
Хто воював, той знає ціну миру. Адже війна – це перш за все - руйнація, голод, смерть рідних і близьких, фізичні і моральні страждання, сльози і горе. Саме тому, пам’ятаючи про страшні воєнні роки, ми повинні берегти мир і злагоду у суспільстві, цінувати мирне життя, яке завоювали нам наші діди і батьки.
З промовою також виступили перший заступник голови облради Володимир Онищенко, заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Валерій Пархоменко, голова райдержадміністрації Валерій Книш, місцевий краєзнавець, автор історико-художніх творів Євген Бутенко, настоятель Всіхсвятської церкви, благочинний Семенівського району отець Олексій.
Керівництво та гості заходу поклали квіти до Меморіалу, взяли участь у хвилині пам’яті, перегляді «живих картин». На знак пам’яті про невинні жертви фашистського терору було дано військовий салют.
Полтавська обласна філармонія підготувала для учасників заходу програму культурно-мистецької акції «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», в якій звучали пісні та твори на військову тематику.
