Полтавська обласна рада

Решетилівський край є офіційним осередком ткацтва, килимарства і вишивання з кінця XIX століття. На спеціально створеній 1905 року артілі до 1923 року вже працює понад 2,5 тисячі людей. Витвори решетилівських майстрів зробили відомим Решетилівський край у всьому світі, вони отримують першості на виставках у Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі. У 2005 році знаменита фабрика імені Клари Цеткін, яка стала промисловим втіленням народної творчості, мало б святкувати 100-річчя. До ювілею підприємство не дожило якихось півроку...

- До 2000 року на фабриці працювало понад 500 працівників. Та цінність підприємства - навіть не у робочих місцях. Це було єдине підприємство в Україні, яке культивувало і розвивало традиції відомої на увесь світ решетилівської вишивки і решетилівського гобелену. Після закриття фабрики майстри зайнялись кустарним промислом, почали додавати до традиційних етностилів виконання свої візерунки. Тим самим під загрозою сьогодні одна з найдревніших традицій вишивки, - розповідає головний художник Решетилівської фабрики імені Клари Цеткін 1985-2000 років Петро Шевчук.

Відновлення роботи фабрики потрібне, як повітря, ще одному закладу. Решетилівський художній ліцей, який уже упродовж більш ніж 70 років зберігає традиції килимарства і вишивки.

- На сьогодні у закладі навчається 96 дітей з різних областей України. Якби відновило роботу підприємство, на якому завжди працювали найкращі наші випускники, то ми б збільшили набір, адже бажаючих осягнути нелегкі промисли, які ми культивуємо, є. Питання лише у робочих місцях, бо більшість наших місцевих майстрів - кустарі-одинаки, - розповідає методист Решетилівського художнього ліцею Людмила Леус.

Тим часом решетилівська вишивка стає дорогим задоволенням для широкого кола споживачів. Традиційна вишиванка у мінімальній ціні перевалила за 4 тисячі гривень. Тож говорити про поширення мистецтва у народі важко. І саме повернення до промислового виробництва збереже давні традиції і знову поверне решетилівські вироби у кожну оселю полтавців.

- Сьогодні потужності фабрики імені Клари Цеткін стоять пусткою. Недопустимо, щоб містоутворююче підприємство зі столітньою історією зникло безслідно. Тому сьогодні ми розглядаємо проект передачі потужностей підприємства з приміщеннями на баланс місцевої громади. І я переконаний - люди самі вирішать долю фабрики, захистять творче надбання свого краю і робочі місця для решетилівських митців, - розповів голова обласної ради Олександр Біленький.

Тим часом, решетилівська вишивка - вид народної творчості, який сьогодні розглядають для включення до культурної спадщини ЮНЕСКО.