Думки голів районних рад щодо адміністративно-територіальної реформи

e-mail Друк PDF

26 березня у ході проведення виїзного засідання Координаційної ради при голові обласної ради, на якому одним з ключових питань розглядалося впровадження на території області Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, голови районних рад висловили своє бачення стосовно реформи адміністративно-територіального устрою.

Голова обласної ради Петро Ворона наголосив: "Сьогодні ми маємо говорити про збільшення кількості районів та громад. У Полтавській області повинно бути близько десяти районів.  Ми можемо підкорегувати карту, щоб дійти до справжньої влади рад".

Голова Решетилівської районної ради Петро Кошовий:

Адміністративний шлях реформування – з 1 січня 2016 року прийняти Закон України про неможливість існування населеного пункту чисельністю не менше 1 тис. осіб. Вважаю, що ніколи рівень послуг, наданих населенню, у цих громадах не досягне навіть нинішнього, якщо на базі одного району будуть створені 3-4 територіальні громади. До того ж не зрозуміло: де брати приміщення, спеціалістів?

 

Голова Оржицької районної ради Володимир Карлов:

Реформа потрібна обов’язково. У мене є чотири пункти, які має зробити Верховна Рада. Перше – коли закінчиться каденція міських голів, у жовтні, необхідно скасувати всі сільські і селищні ради. Потім – покласти обов’язки на голів і секретарів до наступних виборів. Третє – районним радам необхідно напрацювати концепцію: скільки у нас має бути громад. Коли спільно з громадами райони визначаться, необхідно подати цю концепцію до обласної ради, яка на сесії затверджує і передає у Верховну раду. Потім Постановою Верховної ради приймається відповідне рішення. Потрібно починати знизу.

 

Голова Кременчуцької районної ради Володимир Сіора:

Ми сьогодні опинилися у складній ситуації: у нас просто немає іншого вибору, як впровадити цю реформу та ті, які будуть ще попереду. Головне наше завдання – це стати на захист людей. Ми хочемо, перш за все, захистити наших селян і створити їм гарні умови для життя. Якщо ми не будемо нічого робити, то Кременчуцький район, як сільський, може взагалі зникнути (розширяться межі міста Кременчук). Ми готові до співпраці з усіма районами.

 

Голова Полтавської районної ради Василь Степенко:

Я не погоджуюся з тим, що після такої адміністративно-територіальної реформи послуги для населення стануть доступнішими. Я, загалом, не проти реформи. Просто хочу, щоб був здоровий глузд. Також не можна говорити, що громади, які будуть створені, поборють корупцію. А що зараз заважає? Треба думати не як ліквідувати, а як фінансово забезпечити сільську раду. Де є сільська рада – там є життя.

 

Голова Машівської районної ради Катерина Ткаченко:

Загалом, таке враження, що при проведенні реформи Верховна рада не чує народ, не чує людей, що вони хочуть. Та реформа, яку нам запропонували, потребує вдосконалення. Її треба переглянути і врахувати думку людей. Необхідно, щоб села жили, щоб було фінансування на місцях.

 

 

Голова Котелевської районної ради Володимир Довгуша:

Зараз люди з певним острахом дивляться на те, що відбувається. Якщо говорити про роль керівника, роль людини, то вона пов’язує своє майбутнє з існуванням тієї чи іншої громади. І в цьому плані реформа зараз незрозуміла. Ми хочемо обрахувати всі плюси та мінуси того, що нас чекає. Але у даному законодавчому полі ми не можемо цього зробити. Оце лякає.

 

Голова Диканської районної ради Станіслав Муха:

Реформа не підготовлена. Деякі сільські ради, де мала громада, дійсно необхідно укрупнювати, бо вони не в змозі утримувати дитячі садочки, будинки культури, школи. Але в основному все повинно залишитися поки по-старому.

 

 

Голова Чорнухинської районної ради Надія Кривчун:

Звичайно, адміністративно-територіальну реформу потрібно проводити. Але до цього слід підходити виважено, враховуючи не лише думку малої територіальної громади, але і її спроможність, щоб не загубити село, яке зараз ще є. Бо з інфраструктурою, яку ми маємо, з цими дорогами, якщо ми будемо швидко проводити цю реформу, повністю укрупнювати населені пункти у великі територіальні громади, то ми загубимо наше село.

 

Голова Карлівської районної ради Світлана Стасенко:

У мене є сумніви, що можна так швидко здійснити адміністративно-територіальну реформу, не використавши перехідний період. Я вважаю, що спершу треба розробити механізм переходу, щоб у нас потім не виникало ніяких правових колізій. Необхідно зробити передачу майна… Є дуже багато непродуманих моментів.

 

 

Голова Лубенської районної ради Олександр Темченко:

Не потрібно спішити. Ми відповідаємо за це. Треба зробити все так, щоб нам було не соромно перед нашими дітьми та онуками за те, що ми приймали якісь популістичні рішення, які потягли за собою негативні наслідки. Якщо говорити про ту модель, яка зараз пропонується, то, як на мене, це мертвонароджене дитя. Мабуть, треба не спішити і виважено до всього підходити. Необхідно, щоб більше ініціативи було знизу, ніж згори.

 

Заступник голови Кобеляцької районної ради Анна Кондратьєва:

Безумовно, територіальна реформа повинна відбуватися. Але вона має проходити за рахунок укрупнення, оптимізації соціальної мережі, а не різати її по-живому. Якщо брати на нашому прикладі, то ми порахували, що з 26 сільських рад можна залишити 18. Але не 4 територіальні громади. Кобеляки в цьому напрямку вже почали працювати: створена робоча група. Ми будемо боротися за збереження свого району.

 

Голова Шишацької районної ради Юрій Чоп:

Хотілося б перш за все знати перспективи розвитку. Хотілося б знати, що робитиме староста – людина, яка виконує обов’язки на території . Слід виходити з того що матиме громада і як вона цим розпоряджатиметься. Потрібно відразу розставити всі крапки над “і”: що, де і як ми робимо. Тому треба внести зміни до законів України, до Конституції. Все це слід донести до громадян, щоб люди були поінформовані до чого вони ідуть.

 

Голова Хорольської районної ради Юлія Бойко:

Звичайно, я розумію, що реформу проводити потрібно. Але послідовно. У першу чергу, насторожує поспішність, з якою вона проводиться. Не можна людей, особливо селян, на яких зараз припаде найбільший удар, ламати через коліно. Потрібно, щоб ці об’єднання дійсно були добровільними. Зараз головні претензії: зовсім немає інформації про цю реформу. Кажуть, що “читайте в Інтернеті”. Але, бабуся ним не скористається… Має бути широке обговорення серед громад.

 

Голова Козельщинської районної ради Юрій Марченко:

Потрібно, мабуть, до цієї справи підходити з великим розумінням та виваженням. Треба створити раду старійшин, які і повинні підказати як нам сьогодні бути. Щоб зробити перший крок, має бути методика, база. Ми сьогодні певною мірою запрягаємо коня не з переду воза, а ззаду.