Полтавська обласна рада

1 липня відбулося друге пленарне засідання двадцять третьої сесії обласної ради. Вів засідання голова обласної ради Петро Ворона.

У роботі сесії взяли участь голова облдержадміністрації Віктор Бугайчук, перший заступник голови обласної ради Володимир Марченко, заступник голови обласної ради Володимир Микійчук, заступники голови облдержадміністрації, народний депутат України Юрій Бублик, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, міські голови міст обласного значення, голови районних рад, голови райдержадміністрацій, селищні голови районних центрів, керівники підприємств, установ і організацій, які мають відношення до питань, що розглядаються на сесії, представники профспілок, громадських організацій, засобів масової інформації.

Сесія прийняла рішення по ряду питань щодо видобутку корисних копалин на території області. Зокрема, було підтримано проекти рішень щодо погодження отримання без проведення аукціону спеціального дозволу спільним підприємством «Полтавська газонафтова компанія», ТОВ «Східний геологічний союз», ПАТ «Нафтогазвидобування» на видобування газу природного, супутніх корисних копалин загальнодержавного значення (конденсату, етану, пропану, бутанів); внесено зміни до рішень вісімнадцятої сесії обласної ради шостого скликання від 9 жовтня 2013 року:

«Про погодження отримання без проведення аукціону спеціального дозволу товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнухиторф» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування торфу ділянки Задовжик родовища Удайське - ІІІ на території Чорнухинського району Полтавської області», «Про погодження отримання без проведення аукціону спеціального дозволу товариством з обмеженою відповідальністю «Гребінкаторф» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування торфу родовища Оржиця – І на території Гребінківського району Полтавської області».

У ході засідання було підтримано внесення змін до рішення одинадцятої сесії обласної ради шостого скликання від 23 травня 2012 року «Про приймання-передачу обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал». Проект рішення "Про надання згоди на прийняття майна та водопровідних мереж у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області", на пропозицію президії обласної ради, направлено на доопрацювання.

Обласна рада прийняла ряд рішень, які стосувалися охорони довкілля. Зокрема, затвердила Порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області, Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Полтавської області, Пам'ятку користування природними ресурсами Полтавщини.

Ґрунтовного обговорення набув у сесійній залі розгляд питання про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька металургійна компанія» та приватного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» на землях Білецьківської сільської ради Кременчуцького району. Проблему, пов’язану із забрудненням довкілля відходами ливарного виробництва двома кременчуцькими компаніями, озвучили голова профільної комісії обласної ради Тетяна Корост, голова Кременчуцької районної ради Володимир Сіора, депутат Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Микола Дядя. Про необхідність прийняття термінових кроків для стабілізації ситуації, яка може привести до екологічної катастрофи не лише у Білецьківській сільській раді, а й дійти до Кременчука, вели мову голова обласної ради Петро Ворона, депутати: Іван Панасенко, Олександр Масенко, Анатолій Шкарбан, Володимир Оніщенко, представники Білецьківської територіальної громади. Зокрема, голова обласної ради Петро Ворона зазначив, що дане питання стоїть доволі гостро. Необхідно зробити так, щоб ТОВ «Кременчуцька металургійна компанія» та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» могли ефективно працювати, не порушуючи норм охорони довкілля. Водночас, вважає голова обласної ради, належить створити умови для безпечного проживання людей на території сільської ради.

Блок питань, розглянутих на пленарному засіданні, стосувався надання в користування мисливських угідь. Депутати проголосували за внесення змін до опису меж на користування Решетилівською районною громадською організацією «Сокіл» мисливськими угіддями на території Решетилівського району; до опису меж на користування товариством з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» мисливськими угіддями на території Решетилівського району. Після тривалого обговорення, в якому взяли участь депутати: Дмитро Хрістов, Іван Коваль, Іван Панасенко, Степан Бульба, Олег Овчарь, Юрій Кривошеєв, Віктор Гришанов, Сергій Шевяков, Юрій Тараненко, народний депутат України Юрій Бублик, представники організацій УТМР: Костянтин Боровик та Сергій Козлов, перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Тенянко - обласна рада не підтримала проекти рішень: «Про надання Полтавському госпрозрахунковому мисливсько-рибальському господарству Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок мисливських угідь на території Полтавського району», «Про подання прокурора Полтавської області щодо скасування рішення сімнадцятої сесії обласної ради шостого скликання від 17.07.2013 року «Про надання в користування громадській організації «Комсомольське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Тахтаєвське» мисливських угідь на території Кременчуцького району». Ці проекти будуть доопрацьовані та розглянуті на наступній сесії.

Депутати проголосували за зміни у складі постійної комісії обласної ради з питань паливно-енергетичного комплексу та використання надр, увівши до її складу новобраного депутата Віктора Дядечка.

Також були підтримані два кадрових питання, які стосувалися продовження терміну дії трудових контрактів із керівниками суб’єктів господарювання спільної власності територіальних громад області – Петром Скрипниковим, головним лікарем комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» та Надією Чернобель, директором Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді Полтавської обласної ради.

Сесія прийняла ряд звернень до Верховної Ради України та Уряду, підтримала депутатські запити Віктора Скочка щодо правомірності дій начальника Головного управління Держземагентства в Полтавській області; недопущення порушень прав на користування мисливськими угіддями; Тетяни Корост стосовно матеріально-технічного забезпечення полтавців, мобілізованих у Збройні сили України та частини МВС.

У «різному» депутат Дмитро Хрістов заявив про підтримку очолюваної ним депутатської групи «Європейський вибір» рішення Президента України Петра Порошенка про відновлення антитерористичної операції на сході України, звільнення Донбасу від терористів; Іван Панасенко вніс пропозицію – на кошти фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області сформувати Санітарно-екологічний пост для моніторингу екологічної ситуації в області та Кременчуцько-Комсомольському регіоні, зокрема; депутати Микола Хоменко та Іван Гальчненко порушили питання організації роботи сесії та підготовки проектів рішень; депутат Юрій Цомартов поінформував про роботу обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану по звільненню військовополонених полтавців – учасників АТО; активіст ГО «Громадський майдан Полтавщини» Олег Підгорний навів приклади непрозорого розподілу бюджетних ресурсів державними службовцями облдержадміністрації при визначенні переможців конкурсу соціальних проектів.

З врахуванням зауважень і доповнень депутатів прийнято рішення по 26 питаннях порядку денного сесії.

В інтерв’ю журналістам місцевих ЗМІ голова обласної ради Петро Ворона зазначив, що ряд питань по наданню у користування земельних угідь залишаються спірними, оскільки погодження відбувалося на рівні територіальних громад та землекористувачів. Сьогодні створені приватні мисливські господарства, які претендують на мисливські угіддя, вони надаватимуть послуги з мисливства заможним громадянам. При цьому Петро Ворона наголосив, що інтереси громадських організацій УТМР ні в якому разі не повинні порушуватися. Для вивчення питання створена робоча група, в якій працюватимуть депутати, фахівці та представники громадськості.

Різні точки зору були висловлені на сесії відносно погодження надання спеціальних дозволів на видобуток корисних копалин. Досягнуто домовленість із керівниками підприємств нафтогазового комплексу про відрахування 1,5 % від плати за користування надрами у місцеві бюджети на розвиток соціальної інфраструктури території. Це, вважає голова обласної ради, є значним досягненням.

Депутати почули мене, - зазначив Петро Ворона, маючи на увазі явку депутатів на друге пленарне засідання. – Приємно, що у колег живе полтавський патріотизм – бажання працювати на розвиток нашого рідного краю.

Щодо активної участі громадськості у роботі сесії, Петро Ворона, підкреслив, що громадськість, яка стояла на Майдані під час революції Гідності, має право на вираження своєї точки зору на ті чи інші питання. Разом із тим, він зауважив, що точка зору представників громадськості у сесійній залі має відповідати думці громадськості усієї області та висловлюватися у більш прийнятній формі.

- Руйнівну силу Майдану потрібно перетворити у консолідуючу і будівничу, - сказав Петро Ворона. – Ми чекаємо від громадськості допомоги, конкретних пропозицій, порад.

Звернення

до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України

Полтавська область займає 11 місце в Україні по забезпеченню водними ресурсами. 145 середніх і малих річок загальною протяжністю близько

5 тис. км., 3,8 тис. км із яких через багаторічний антропогенний вплив потребують розчистки та покращення екологічного стану.

В області діє «Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро Полтавської області на період до 2021 року», яка за браком коштів фінансується лише на 47 відсотків.

Рішенням двадцять другої сесії обласної ради шостого скликання від

25 квітня 2014 року із фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у 2014 році на виконання робіт із розчистки річок по

14 об’єктах, із яких 11 будуються з 2009 ? 2010 років, виділено близько

3,7 млн. грн.

Із введенням в дію Закону України від 09.04.2014 № 1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (далі – Закон № 1193) відновлена дія постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 (зі змінами та доповненнями) “Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду” (далі – Постанова № 557), що не тільки не скорочує кількість документів дозвільного характеру, а набагато ускладнює процедуру отримання дозволу.

До 2012 року дозволи видавались територіальними органами Держводгоспу України (нині Держводагентство) на місцях. Із внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 214 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 214) змінами минула влада поставила такі перепони, що наші річки зникнуть з карти Полтавщини, не дочекавшись реанімації.

На сьогодні, відповідно до вимог законодавства, щоб поліпшити екологічний стан, відрегулювати та відновити водність русла ділянки річки суб'єкту господарювання необхідно отримати погодження з: Держрибагентством, Держгеонадрами, Мінприроди, органами місцевого самоврядування, територіальними органами Держземагентства.

Тобто, тільки після оформлення вищезгаданих погоджень можна отримати дозвіл у Держводагентстві.

Така ж ситуація з об'єктами, будівництво яких розпочато до введення в дію Закону № 1193 і по яких вже була проведена процедура закупівлі робіт та здійснені значні витрати по виконанню природоохоронних заходів. Дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду, який був виданий раніше, згідно з Постановою № 557 втрачає строк дії, але будівництво залишилось незавершеним через брак коштів.

З метою прискорення отримання суб'єктами господарювання дозвільних документів на проведення робіт на землях водного фонду та вчасного освоєння державних коштів, просимо посприяти у внесенні змін до вищезгаданої постанови та переглянути умови отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду, а саме:

1. Спростити процедуру узгодження питання видачі дозволу з Держрибагентством.

На сьогодні за методикою, яка затверджена Міністерством рибного господарства СРСР від 18 грудня 1989 року “Временная методика оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в результате строительства, реконструкции и расширения предприятий, сооружений и других объектов и проведение различных видов работ на рыбохозяйственных водоемах, 1990”, вартість збитків може сягати сотні тисяч гривень. Розрахунок має право робити фахівець, що отримав сертифікат відповідного напрямку. Вартість самого розрахунку становить близько 15 тис. грн., що значно збільшує загальну вартість будівництва та вартість проектно-вишукувальних робіт, зокрема.

2. Відмінити зміни, які внесені Постановою № 214 до Постанови № 557, що дасть можливість погоджувати та видавати дозволи територіальним органам відповідних відомств на місцях.

3. Визнати дійсними до повного завершення будівництва дозволи, які отримані суб'єктом господарювання до набрання чинності Закону № 1193, не зважаючи на те, що через обмежене фінансування термін дії вищезгаданих дозволів минув.

Оскільки така ситуація зі складним отриманням дозволів на проведення робіт на землях водного фонду є типовою для всіх областей просимо допомоги у реальному спрощенні вищезазначених процедур.

Прийнято

на другому пленарному засіданні

двадцять третьої сесії

Полтавської обласної ради

шостого скликання

1 липня 2014 року

Звернення

Полтавської обласної ради до Кабінету Міністрів України

Міністерство соціальної політики України запланувало провести реорганізацію протезно-ортопедичних підприємств, в результаті якої Полтавське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство буде приєднане до Харківського КЕПОП на правах філіалу або цеху.

На даний час Полтавське КЕПОП є одним із найбільших платників податків міста Полтави, високорентабельним та прибутковим. Лише за 2013 рік підприємство сплатило 3 536, 0 тис. грн. податків до Пенсійного фонду, до Державного та місцевих бюджетів - 2617, 4 тис. грн.

Полтавське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство працює в протезно-ортопедичній галузі понад 75 років, повністю укомплектоване висококваліфікованими фахівцями у сфері протезування, ортезування та виготовлення ортопедичного взуття. Підприємство є одним із кращих у галузі, про що свідчать відзнаки та нагороди Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, ПО «Укрпротез» та місцевих органів влади.

Ми переконані, що приєднання Полтавського КЕПОП до Харківського КЕПОП призведе до погіршення забезпечення інвалідів Полтавської області протезно-ортопедичними виробами та якості виготовлення протезно-ортопедичних виробів. Нині на обліку Полтавського КЕПОП з метою отримання протезно-ортопедичної допомоги перебуває понад 42 тисячі населення Полтавської області.

Крім того, одним із важливих питань є збереження колективу підприємства, адже у разі реорганізації підприємства відбудеться значне скорочення працівників, які не зможуть застосувати свої знання та кваліфікацію в інших галузях виробництва та поповнять армію безробітних Полтавщини.

З огляду на політику, яку активно проводить Уряд щодо децентралізації влади, передачі на місця максимальних прав та ресурсів, вважаємо, що питання реорганізації діючих підприємств повинні попередньо обов’язково узгоджуватися з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади на місцях, оскільки дані дії зачіпають інтереси населення області.

Прийнято

на другому пленарному засіданні

двадцять третьої сесії

Полтавської обласної ради

шостого скликання

1 липня 2014 року

Звернення

Полтавської обласної ради

до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Закону України

«Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»

Сьогодні, у зв’язку з подіями на сході країни, виникла необхідність захисту територіальних громад, та забезпечення безпеки громадян та охорони громадського порядку.

На даний час у м. Комсомольськ вже дев’ять років працює Громадська організація «Громадське формування з охорони громадського порядку «Міська міліція», створена у відповідності до закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».

Основними завданнями цієї Громадської організації є:

- Сумісні з міліцією щоденні патрулювання вулиць міста у вечірній та нічний час.

- Допомога міліції в охороні громадського порядку під час проведення масових заходів.

- Охорона громадського порядку в школах міста під час навчального процесу.

- Проведення рейдів з усіма зацікавленими службами міста.

- Складання адміністративних протоколів за порушення правил благоустрою міста.

Досвід роботи цієї організації показує, що такі громадські формування необхідно створювати в кожному населеному пункті країни.

Тому, для покращення якості роботи та надання ширших повноважень членам таких організацій, обласна рада пропонує наступне:

- внести зміни до ст. 10 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (далі-Закону), дозволивши несення служби самостійно не тільки в сільській місцевості, а й в містах;

- внести зміни до ст. 14 Закону, дозволивши при виконанні завдань з охорони громадського порядку і державного кордону, членам громадських формувань застосувати без працівників міліції заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.

Також звертаємо увагу на необхідності окремо виписати порядок застосування пристрою для відстрілу гумових куль (травматичної зброї).

Прийнято

на другому пленарному засіданні

двадцять третьої сесії

Полтавської обласної ради

шостого скликання

1 липня 2014 року

ЗВЕРНЕННЯ

до Міністерства охорони здоров'я України та

Державної служби України з лікарських засобів

Сучасна ситуація у Полтавській області та загалом по Україні характеризується збереженням негативних тенденцій у сфері незаконного обігу та немедичного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, що створює серйозну загрозу здоров’ю населення, призводить до значних економічних втрат, зростання рівня злочинності та впливає на рівень національної безпеки держави.

Вживання наркотичних засобів та психотропних речовин призводить до погіршення здоров’я та підвищення рівня захворюваності населення на особливо небезпечні хвороби, зокрема ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз, а також до загострення соціальних проблем (жорстоке та недбале ставлення до дітей, збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків на виробництві, зниження продуктивності праці).

На 10 тисяч населення Полтавської області в середньому 13 осіб незаконно вживає наркотичні засоби та психотропні речовини.

Незважаючи на комплекс запобіжних заходів, що здійснюються органами державної влади, рівень поширення наркоманії, як в цілому у країні, так і на території області залишається високим. Суттєво збільшується кількість видів наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських середників, зловживання якими може викликати наркотичну залежність.

Керуючись вищевикладеним та беручи до уваги численні звернення представників громадських організацій щодо безрецептурного та безконтрольного відпуску з аптечних мереж лікарських засобів, з яких виготовляються наркотичні лікарські засоби, вважаємо за необхідне:

1. Внести зміни до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень», а саме застосувати предметно-кількісний облік до:

- комбінованих лікарських засобів до складу яких входить кодеїн, які знаходяться в обігу в аптечних закладах, відпускаються за рецептами Ф-1 та на сьогоднішній день не підпадають під предметно-кількісний облік;

- лікарського засобу (за міжнародною непатентованою назвою) «НАЛБУФІН».

2. Посилити відповідальність суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, а саме внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723, зокрема доповнити пункт 3.5.4 наступним абзацом «факт відпуску лікарських засобів, що підлягають предметно – кількісному відпуску з порушенням даного порядку відпуску з аптек або аптечного пункту унеможливлює виконання ліцензіатом цих Ліцензійних умов».

Прийнято

на другому пленарному засіданні

двадцять третьої сесії

Полтавської обласної ради

шостого скликання

1 липня 2014 року

Звернення

Полтавської обласної ради

до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін

до Бюджетного кодексу України

Полтавщина є одним із провідних нафтогазоносних регіонів України. Розвідані на території області запаси природного газу становлять близько 500 мільярдів кубічних метрів, нафти – 26 мільйонів тонн, газового конденсату – 46 мільйонів тонн. У 2013 році на території області видобуто понад 7,5 мільярдів кубометрів природного газу та 760 тисяч тонн нафти з газовим конденсатом.

Однак, за останні роки обсяги видобутку вуглеводнів в області почали зменшуватися, що значною мірою відображається на економіці України.

Разом з тим, на територіях, де ведуть роботи підприємства нафтогазовидобувної галузі, погіршується екологічна ситуація, важкою технікою руйнуються місцеві дороги, втрачаються особливо цінні землі, створюються незручності для аграрного комплексу.

На даний час законодавчо не вирішено питання щодо визначення порядку надходження до місцевих бюджетів компенсації за негативні наслідки виробничої діяльності видобувних підприємств при використанні надр.

У 2013 році від підприємств нафтогазового комплексу до Державного бюджету надійшло більше 3,7 мільярдів гривень плати за користування надрами на території Полтавської області, а на розвиток соціальної сфери територіальних громад за угодами та у вигляді благодійної допомоги 9,2 мільйони гривень, що складає 0,25 відсотка та не забезпечує вирішення навіть найнагальніших проблем.

Пропонуємо, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України, врегулювати питання спрямування 10 відсотків від загального обсягу плати за користування надрами за видобуті нафту, газ і газовий конденсат, до бюджетів розвитку регіонів, на території яких знаходяться виробничі потужності з видобутку вуглеводнів. Це створить абсолютно прозорий і законний шлях стимулювання подальшого розвитку нафтогазового комплексу, підвищення об’ємів видобутку вуглеводнів, забезпечення належного розвитку соціальної сфери та інфраструктури територій.

Розуміємо, що плата за користування надрами є одним із основних джерел наповнення Державного бюджету України.

Однак створення сприятливих умов, для розвитку нафтогазового комплексу в регіонах, дасть можливість підприємствам нарощувати обсяги видобутку вуглеводнів, а отже, і збільшення відрахувань до Державного бюджету.

Прийнято

на другому пленарному засіданні

двадцять третьої сесії

Полтавської обласної ради

шостого скликання

1 липня 2014 року