Тренери польського проекту «Молодіжна Стратегія Розвитку областей Центрально-Східної України», який цими днями проходить у Полтаві, побували з дружнім візитом у господарстві депутата обласної ради, голови постійної комісії з питань екології та раціонального природокористування Тетяни Корост. Полякам цікавою стала нагода познайомитися з тим, як працює агропромисловий комплекс області, якими турботами живе полтавське село.
За браком часу відвідини Котелевського району були дуже короткими, але вочевидь змістовними. Гості познайомилися із молочним комплексом «Годувальниця-2» ТОВ «Агрофірма «Маяк», побували у дитячому садку «Пролісок» та на Більському городищі. Побачене, і особливо соціальна сфера, викликало щире захоплення результатами праці котелевців. Як зауважив Директор Фундації Менеджерських Ініціатив, радник міського голови Любліна Павел Прокоп, він не впевнений, що в Польщі є хоча б один дитячий садочок, схожий за рівнем оснащення на «Пролісок» - із скляним куполом (як у Парламенті, пожартував пан Павел) та власним басейном. Той обсяг роботи, який вдалося за останні роки зробити Тетяні Корост, вразив своєю масштабністю, особливо з огляду на те, що підприємство працює без іноземних інвестицій, а винятково за рахунок власних ресурсів.
Уже пізніше, у ході розмови, поляки зауважили, що рух нашої держави у європейському напрямку має починатися із формулювання тих завдань, які стоять перед кожним українцем. Самі великі патріоти своєї країни, поляки переконані, що наш український патріотизм повинен бути не тільки в гаслах. Працювати чесно, не давати хабарів, сплачувати податки, звертати увагу на дрібні деталі, які заважають комфортному життю кожного мешканця чи то села, чи міста, дбати про збереження і чистоту довкілля, тобто робити дуже прості і буденні речі так, як того вимагає закон, – це і є справжній патріотизм.
День 27 червня став знаковим для нашої держави – Президент України Петро Порошенко підписав економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Ця подія напевне ввійде в перелік дат, які окреслюють історичний поступ України. Розуміємо, що це лише перший, хоча і надзвичайно важливий крок. А далі кожен повинен спробувати переосмислити особисту роль у розвитку держави, визначити для себе найголовніші, але вже свої власні кроки на шляху до побудови суспільства нового, європейського зразка.
