Полтавська обласна рада

15 травня у Полтавському та Диканському районах відбулося виїзне засідання робочої групи обласної ради по вивченню досвіду роботи та вирішення проблемних питань у діяльності мисливських організацій.

До складу робочої групи, яку очолила голова постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Тетяна Корост, увійшли координатор Громадської ради при обласній раді Ніна Кузьменко, перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Тенянко, начальник відділу Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Микола Григорьєв.

Розпочалося засідання в офісі Полтавського ГМРГ обласної організації УТМР.

Директор господарства Сергій Козлов розповів, що після перезакріплення мисливських угідь, згідно з рішенням обласної ради, у користуванні господарства з 54 тис. гектарів угідь залишилося 23, 9 тис. гектарів, у тому числі 487 гектарів лісових. Цього недостатньо для ведення мисливського господарства, полювання членів районної організації УТМР, яка останнім часом зменшилася на третину.

Як з’ясували члени робочої групи, у даному господарстві є три єгері, які отримають мінімальну заробітну плату. Користуються вони особистим транспортом, господарство виділяє бензин. Із парнокопитних диких тварин обліковано 5 кабанів та 15 кіз.

За поясненням першого заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олексія Тенянка, основною причиною того, що частина мисливських угідь відійшла до резерву державного лісового фонду, є відсутність погодження на виділення мисливських угідь від землевласників та землекористувачів, передбаченого відповідними нормативними документами.

У ході розмови члени робочої групи не одержали від керівника чітких відповідей стосовно перспектив розвитку господарства, проведення робіт по збереженню та відтворенню диких тварин.

Потому учасники виїзного засідання оглянули мисливські угіддя на території Надержинської сільської ради Полтавського району. Вони звернули увагу Сергія Козлова на відсутність щитів із відповідною інформацією для громадян та мисливців, спеціальних місць для підгодівлі диких тварин.

Зовсім іншу картину щодо ведення мисливського господарства учасники виїзного засідання побачили у Диканському районі.

У державному підприємстві «Диканське досвідне лісомисливське господарство» створено запаси зерна і сіна для підгодівлі диких тварин, функціонує вольєр для напіввільного утримання диких кабанів, встановлено годівниці. Для єгерської служби виділено автотранспорт. Та й заробітна плата у єгерів у 2,5 рази вища, ніж у Полтавському ГМРГ. За інформаціє директора господарства Вадима Нетудихати, на території у 42 тис. гектарів угідь живуть 54 олені, 180 кабанів, 200 козуль, більше 1000 зайців-русаків.

Менше, ніж рік тому, було створено мисливське господарство ПАФ «Подоляка», в якому також побувала робоча група. Її учасники оглянули урочища Штанівка та Івашківка.

Вражає масштабність робіт по організації та веденню мисливського господарства: сучасний офіс, дорогі автомобілі для єгерської служби, вольєри для утримання диких тварин та мисливських собак, зоопарк, десятки годівниць та спеціально обладнаних місць для підгодівлі диких тварин.

За всім цим – наполеглива робота керівника ПАФ «Подоляка» Олександра Подоляки та його команди. У мисливське господарство, яке займає територію у 33 тис. гектарів, бізнесмен вже інвестував 3 мільйони гривень, а отриманий від нього прибуток у 41 тис. грн. вклав у зариблення ставка. До речі, ставок соціальний – місцеві жителі мають право рибалити. Вартість полювання для мисливців – членів первинних товариств, символічна - від 10 до 20 гривень у рік.

З гордістю розповів Олександр Подоляка, як нещодавно у ліси було випущено 350 фазанів. Безпосередню участь у цьому процесі брали діти – для них це було великою радістю. Школярі залучаються до охорони природи – є активними учасниками «зеленого патруля», постійними відвідувачами зоопарку.

Господарство придбало 30 свиноматок диких кабанів, що прискорило процес розведення цих тварин.

Заробітна плата у єгерів становить понад 3 тис. гривень. Втім, кожен із них має вищу спеціальну освіту та досвід роботи.

Підбиваючи підсумки зібрання, Тетяна Корост зазначила, що перш, ніж полювати, потрібно подбати про збереження і примноження тваринного світу.

- Сьогодні ми побували у різних господарствах, побачили різні підходи до ведення мисливського господарства. - сказала Тетяна Корост. – Думаю, що треба любити і турбуватися про природу, а вже потім щось від неї брати, Дуже добре, що є такі люди, як Олександр Подоляка, які можуть бути прикладом у цьому. Учасники робочої групи були одностайними у тому, що досвід мисливського господарство ПАФ «Подоляка» заслуговує на вивчення та поширення.