Інтерв’ю голови обласної ради Івана Момота газеті «Полтавський Вісник».
- Часто наша найбільша біда – невміння вести діалог, причому, на усіх рівнях. Як складається нині співпраця обласного і міського керівництва?
- Мені нещодавно потрапив на очі такий вислів - «Що не здола один, те зможе гурту міць». Думаю, ці слова дуже гарно передають суть координації зусиль усіх гілок влади, відношення представницької влади, як от обласна рада, з колегами – керівниками районів, міст, сіл і селищ, та й взагалі, саму ідею місцевого самоврядування, а отже - і демократії.
А оскільки, нічого кращого за владу народу людство поки що не винайшло, аби забезпечити і розвиток держави, і, власне, нормальні умови життя людей, то, дійсно, потрібно уміти вести діалог на всіх рівнях.
Наша політична команда за основу своєї роботи взяла ідею об’єднання усіх, хто хоче, уміє і працює на благо Полтавського краю.
Саме тому, ми легко знайшли спільну мову з усіма міськими головами, в тому числі, і з Полтавським міським головою Олександром Мамаєм.
- Коли ми вже заговорили про порозуміння, то які б конкретні приклади Ви навели як зразок взаємодії обласної і міської влади?
- Прикладів можна навести безліч. Почну із головного: 90 відсотків послуг Полтававодоканалу і 96 відсотків послуг Полтаватеплоенерго - двох найбільших обласних підприємств - надаються населенню Полтави.
Так от, тільки за три останні роки з обласного бюджету для підтримки та розвитку матеріальної бази було виділено більше 7 млн. грн. для Водоканалу і майже 5,5 млн. грн. - для Теплоенерго. Погодьтеся, цифри дуже переконливі!
Ритмічна робота цих обласних комунальних підприємств для полтавців давно нормою, тому ніхто з міських жителів навіть не задумується, як вирішуються робочі питання, іде технічне оновлення і т.д.
- Якщо підприємства так чітко орієнтовані на Полтаву, то, можливо, потрібно передати їх в міську власність і нехай місто ними опікується самостійно?
- Поки що зміну власника для Водоканалу і Теплоенерго не плануємо, бо ці підприємства обслуговують окрім Полтави ще й інші населені пункти.
Але процес передачі окремих об’єктів із власності міста в область і навпаки іде постійно. У цьому теж є ознака діалогу і взаєморозуміння між областю і містом.
Такий приклад. Місту давно потрібен спортивно-оздоровчий комплекс. Кілька років тому область починала будувати такий об’єкт по вул. П.Юрченка, але економічна криза та й деякі бюрократичні перепони, як от – оформлення супровідних документів, завадили будівництву, отож воно в самому початку виявилося «замороженим».
Вивчивши проблему, депутати обласної ради прийняли рішення передати у власність міста обсяги виконаних робіт в сумі 10 млн. грн. Місто активно включилося в добудову, вже надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Більше того, за підтримки області майбутній спортивно-видовищний комплекс на наступний рік включено в число пріоритетних для фінансування з державного бюджету.
Хочу зауважити, що загалом рішеннями сесій обласної ради в 2012 році Полтаві додатково виділено майже 60 млн. грн.
Таким чином, місто отримало кошти на ремонт доріг, реконструкцію закладів освіти, охорони здоров’я, інших соціальних об’єктів, виконання багатьох інших важливих для полтавців робіт.
- Фактично, ми говоримо про інвестиції десятків мільйонів гривень у місто…це приємна новина для полтавців. Але ж і Полтава не сидить, склавши руки!
- Повністю погоджуюся! Економісти порахували, що за результатами півріччя місто Полтава займає майже 22 відсотка в обсязі валової доданої вартості регіону.
З іншого боку, маю абсолютне переконання, що принцип: «я – тобі, ти – мені» недоречний в управлінській роботі. Ми бачимо стратегію розвитку Полтави, перспективи розвитку регіону і ці питання тісно взаємопов’язані, лежать в одній площині.
Для обласної ради нагальним є завдання зробити так, щоб рівень послуг, які отримує населення в будь-якому куточку області, був однаковий. Поки що міста можуть запропонувати своїм жителям більше, аніж сільські території.
Давайте будемо відвертими, більшість обласних комунальних закладів і установ культури і мистецтва знаходиться у Полтаві. Окраса центру – обласний театр - рік як відновив після капітальної реконструкції роботу. Звичайно, в першу чергу, театр працює для жителів міста. Так от, по театру загальна вартість робіт, матеріалів та обладнання біля 55 млн. грн., з них майже 30 млн. грн. було виділено з обласного бюджету, решту – з державного.
Тільки в нинішньому році на ремонт філармонії виділено понад 1 млн. грн., майже 17 млн. грн. за кілька останніх років було спрямовано на реставраційні роботи у краєзнавчому музеї.
Так, в першу чергу, послугами цих закладів користуються жителі Полтави. Але ми знаходимо можливість працювати не менш ефективно і для сільського населення.
Для прикладу. Вже третій рік поспіль обласна філармонія проводить митецьку акцію «Майстри мистецтв України – трудівникам села», яка охоплює всі сільські райони.
На початок жовтня артисти філармонії вже дали 41 концерт у 15 районах області, який подивилися понад 13 тисяч глядачів.
Дуже активно веде свою гастрольну діяльність обласний ляльковий театр. Біля 200 вистав було презентовано жителям сільських районів у минулому році.
- Зрозуміло, сільські території потребують особливої уваги. Але ось такий приклад. Обласна рада запровадила конкурс проектів розвитку територій для сільських, селищних рад та міст районного значення. Міста обласного значення залишилися поза увагою. Чому так сталося?
- Обласний конкурс фактично існує всього третій рік і тільки набирає ваги. Якщо минулого року сільські громади підготували 19 проектів, то в цьому році на конкурс подано 55 проектів. І ми бачимо, що зростає не лише кількість, а й якість проектних розробок.
Міста обласного значення поки що ми не залучаємо до конкурсу, тому що масштаби великих міст вимагають принципово інших коштів, якщо говорити про великі проекти. Є варіант, який активно втілюється у Донецькій області - мікропроекти, коли вартість кожного не перевищує 10 тис. грн. Їх пишуть громадські організації, органи самоорганізації населення, облаштовуючи двори, дитячі майданчики, сквери чи парки. Можливо, з часом, ми теж вийдемо на схожий варіант.
У міст, загалом, є інші важелі впливу на наповнення місцевих бюджетів. Про це, зокрема, говорив Президент України Віктор Янукович на урочистих зборах з нагоди 20-річчя створення Асоціації міст України. Він зауважив, що для реалізації стратегічних проектів на місцевому рівні та проектів міжрегіональної співпраці в Державному фонді регіонального розвитку на 2013 рік передбачено 3,5 млрд. грн. Ці кошти отримають міста, які підготують чіткі і прозорі інвестиційні проекти, покажуть, як ці проекти вплинуть на їх господарський та економічний розвиток.
- Отже, головне - не бути байдужим до долі свого міста. А що для Вас особисто означає бути полтавцем?
- Полтава – не тільки територіально і адміністративно визначений обласний центр. Історично так склалося, що звідси ідуть витоки української мови, літератури, культури загалом.
Не скажу нічого нового, та сотні видатних особистостей, які в різні роки ставали відомими далеко за межами України, є вихідцями з Полтави. З іншого боку, місто постійно підживлюється новими талантами, які приїжджають сюди з усіх куточків області навчатися чи працювати, залишаються і щедро додають кожен свою родзинку. Полтава живе й розвивається, розбудовується, водночас зберігаючи неповторний колорит.
Знаєте, члени однієї із делегацій Законодавчих зборів Ленінградської області якось зауважили на особливий полтавський настрій, що наше місто хоча й невелике, але динамічне, тут відчувається ритм життя.
Я живу в Полтаві багато років. І всі найкращі моменти, найвагоміші події для мене пов’язані з Полтавою. Я люблю Полтаву будь-якої пори року. День, звісно, завжди заповнений справами, поїздками, та практично щовечора стараюся знайти годинку для пішої прогулянки містом. І, знаєте, це завжди допомагає відновитися, налаштуватися на нові справи. Справжня магія вечірньої Полтави!
Користуючись нагодою, хочу подякувати полтавцям за їхню працю і любов до свого міста.
