У інформаційно-аналітичному виданні для керівників і спеціалістів органів місцевого самоврядування "Місцеве самоврядування" №5 за травень 2012 року вміщене інтерв'ю з головою Полтавської обласної ради Іваном МОМОТОМ.
Наша редакція вже більше року плідно співпрацює з Полтавською областю, і за цей час ми мали можливість на власному досвіді пересвідчитись, що серед керівників громад та органів держаної влади області чимало талановитих організаторів, справжніх фахівців та людей, дійсно відданих своїй справі. Голова Полтавської обласної ради Іван Момот - один із тих лідерів, які вміють «задавати тон» роботі команди та заряджати позитивною енергією оточуючих. Його ми і попросили розповісти про життя-буття полтавчан, про існуючі та перспективні проекти.
Ред.: Іване Михайловичу, Полтавська область цікава не лише багатою та самобутньою історією, але й широким спектром сфер виробництва та господарювання – на Полтавщині, здається, займаються усім, починаючи від добування нафти та газу, важкого машинобудування та закінчуючи сільським, рекреаційним та туристичним бізнесом. Як керівництву області вдається «рулити» таким різноплановим господарством?
Іван Момот: Мені приємно зазначити, що Полтавщина - це регіон не тільки з багатогранною виробничою структурою, але й один із найбільш успішних та перспективних.
За даними аналітичного центру Universitas, оприлюдненими 19 квітня, на сьогодні рейтинг прогресивного розвитку регіонів України очолюють Київ, Київська область, Севастополь, а також Полтавська, Харківська та Івано-Франківська області. Як бачите, полтавчани знаходяться у досить визначальному сусідстві, з точки зору потенціалу названих регіонів.
А за оцінкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Полтавщина закінчила 2011 рік лідером за напрямком економічного розвитку, на другому місці – за інвестиційною, науковою та інноваційною діяльністю, на четвертій позиції – за напрямом житлово-комунального господарства, на сьомій - за напрямом екології.
Загальне шосте місце області за усіма показниками Мінекономіки - результат, що дозволяє мати і певне задоволення, і, водночас, стимулює працювати краще, більше, активніше над питаннями, які нині вимагають посиленої уваги з боку виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Щодо «рулити», то скажу відверто, завжди спираємося на досвід, ініціативу керівників підприємств, галузей чи установ. Партія регіонів ставить перед собою завдання - об’єднати патріотів, небайдужих людей, дати їм можливість реалізувати свій потенціал, адже тільки зацікавлені люди добиваються реальних успіхів у своїй роботі.Ред.: Можливо, є якісь напрямки господарювання чи галузі, яким нині у Полтавській області приділяють найбільшу увагу?
Іван Момот: Сьогодні одним із напрямків, якому приділяється найбільша увага, є розвиток промисловості області. Адже промисловий комплекс - це основа економіки нашого регіону, одне із основних джерел бюджетних та податкових надходжень, він забезпечує 80 % експорту товарів.
Провідні галузі - добувна, хімічна, харчова, а також машинобудування - мають значну частку експортно-орієнтованих підприємств, що робить регіональну економіку певною мірою залежною від кон'юнктури зовнішнього ринку.
Мабуть, у всіх на слуху історія з експортом у Росію українських сирів. Два потужні підприємства регіону – "Пирятинський сирзавод" і "Гадячсир". - були фактично паралізовані через заборону російської сторони на ввіз нашої продукції. На сьогодні Росспоживнагляд після детальних перевірок дозволив постачання сиру нашим підприємствам, однак фактично поставки досі не відновили, тому що митні органи не отримали офіційних документів про зняття заборони.
Ред.: Знаємо, що Ви дуже ратуєте за залучення інвестицій на Полтавщину, стимулюєте населені пункти до того, щоб вони залучали інвесторів...
Іван Момот: У минулому році на Полтавщині були виконані роботи по реалізації близько 300 інвестиційних проектів, що дало змогу підприємствам та організаціям області, за рахунок усіх джерел фінансування, освоїти понад 10 мільярдів гривень інвестицій в основний капітал. За обсягом цих інвестицій у розрахунку на одну особу ми займаємо четверте місце в Україні, як наслідок і результат - нам вдалося створити біля 2 тисяч нових робочих місць.
Цього року Програмами соціально-економічного розвитку районів і міст області передбачено реалізувати вже близько 500 інвестиційних проектів загальною вартістю до 4 мільярдів гривень.
Серед найбільш масштабних інвестиційних проектів, які заслуговують на особливу увагу, хочу зазначити створення обласного перинатального центру, проектування мостового переходу через Дніпро у місті Кременчук та третьої черги обласного протитуберкульозного диспансеру.
У агропромисловому комплексі заплановано будівництво тваринницьких комплексів, впровадження нових технологій вирощування поголів’я свиней та цілий ряд інших проектів. Дуже активно в цьому напрямку працюють керівники Кобеляцького, Шишацького, Глобинського та Решетилівського районів.
Ред.: Ви багато уваги приділяєте питанням соціального розвитку сільських населених пунктів, проблемі занепаду українського села. Чи вірите Ви у другий шанс для вимираючих сіл? Яка статистика по сільській місцевості Вашої області?
Іван Момот: Я сам народився і виріс у селі, і мені боляче, коли чую про занепад сільських територій. Наприкінці минулого року обласна рада провела власне дослідження демографічної ситуації у сільській місцевості.
Результати, на жаль, невтішні, хоча й прогнозовані. Ми з’ясували, що кожне десяте село Полтавщини має менше 20 жителів, отже знаходиться на межі зникнення. Цьому є ряд об’єктивних причин, одна з яких – урбанізація - процес, що відбувається невідворотно в усьому світі. З іншого боку, маємо проблеми з народжуваністю. Статистика свідчить, що порівняно з 1995 роком кількість сільського населення в регіоні зменшилася на п’яту частину.
Така тривожна ситуація спонукала нас прийняти у минулому році Програму соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області. На реалізацію цієї програми було використано 133,6 мільйона гривень.
За рік ми побачили реальні позитивні зміни. Так, для сільської місцевості Полтавщини типовими є великі відстані між населеними пунктами, отож розвитку автобусного сполучення була приділена особлива увага. Було збудовано 18 та відремонтовано 206 зупинок, відновлено 76 автобусних маршрутів, понад 14 мільйонів гривень використано на ремонт сільських доріг.
Було відновлено роботу 31 дитячого садка у 10 районах області, відремонтовано 462 загальноосвітні школи, 210 спортивних об’єктів. Для поліпшення рівня медичного забезпечення жителів сіл, наближення якісної медичної допомоги на території області створено 26 амбулаторій та 3 дільниці сімейної медицини. Також відремонтовано 407 закладів культури, 330 об’єктів торгівлі.
Примітно, що доля обласного та районних бюджетів у співфінансуванні цієї програми – менше половини. Решта – кошти людей, які активізувалися для розв’язання проблем: підприємців, фермерів та гроші сільських рад.
Для нас особливо важливо подати сигнал селянам: мовляв, ви можете самі вирішити свої актуальні питання. Цьому обов’язково передує громадське обговорення, яке робить людей причетними до справи. Це головне. І там, де люди хочуть щось зробити корисне, вони обов’язково це зроблять.
Один із прикладів, коли минулого року у Кобеляцькому районі було відкрито два дитячих садочки в селах Григоро-Бригадирівка та Солошине. Значну частину коштів для їхнього будівництва дали місцеві підприємці та фермери.
Я бачив очі людей, їхню реакцію на відкритті цих дошкільних закладів, вони світилися радістю й вдячністю до тих земляків, котрі долучилися до цієї важливої справи. А останні відчували гордість за свою причетність, усвідомили власну значимість у громадському процесі: ми можемо, ми здатні змінити життя громади на краще! І це для нас, влади – головне.
Подібна програма розвитку сільських територій прийнята в області і на 2012 рік, тому маємо чіткі завдання і реальні можливості зробити життя сільських мешканців більш комфортним.
Ще один важливий резерв залучення додаткових коштів на вирішення місцевих проблем – написання проектів розвитку територіальних громад.
Наведу тільки один приклад. Веселоподільський голова Семенівського району Інна Календарь, спираючись на підтримку мешканців села, підготувала ряд проектів і здобула перемогу у Всеукраїнському та обласному конкурсах проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Проекти «Організація масової фізкультурно-спортивної роботи серед дітей і дорослих - запорука здорового способу життя» та «Паніванівський будинок культури - центр масової культурно-освітньої роботи на селі» за рік консолідують в одній сільській раді понад 245 тисяч гривень!
Активно працюють у цьому ж напрямку керівники сільських громад Козельщинського, Кременчуцького, Пирятинського районів. Обласний конкурс проектів у цьому році допоміг акумулювати 1,6 мільйона гривень на вирішення конкретних проблем по 17 сільських громадах.
Ред.: У ряді територіальних громад у минулому році не без участі обласної ради були започатковані пілотні проекти, направлені на підвищення рівня зайнятості сільського населення та зростання обсягів виробництва продукції сільського господарства. Можете розповісти про них детальніше?
Іван Момот: Програма розвитку сільських населених пунктів містить і такий напрямок, як сприяння зайнятості сільського населення.
Знову повернуся до фактажу за минулий рік. Для розвитку овочівництва та садівництва по області було використано близько 9 мільйонів гривень, майже така сума була залучена для розвитку тваринництва, на розвиток зеленого туризму – понад 3 мільйона гривень.
Нині маємо добру нагоду навести лад у селах Полтавщини, поліпшити життя людей. Програма соціального розвитку села – це практична справа влади кожного району та громади села.
Обласна влада бачить своє завдання в тому, щоб належним чином скоординувати дії сільських громад, органів самоврядування та інвесторів, виявити резерви, створити мешканцям сіл гідні умови життя та праці, зробити все можливе для відродження сільських територій.
Ред.: Це правда, що Полтавщина займає перше місце в країні по обсягам платежів, які отримуються від оренди землі? Як це може бути, адже площа області порівняно невелика?
Іван Момот: Дійсно, Полтавщина займає друге місце в державі за обсягами фактично виплачених коштів за оренду земельних паїв і третє місце – за рівнем плати за 1 га.
На 1 квітня поточного року власниками земельних часток (паїв) укладено майже 300 тисяч договорів оренди. Особливо важливо, що левова частка таких договорів укладена на тривалий час – 4-5 і більше років. Отже, в регіоні сформована тенденція до сталого землекористування. Люди довіряють свої паї тим, хто вміє працювати на землі результативно.
Зважаючи на те, що підвищено нормативно-грошову оцінку ріллі, то суттєво збільшаться надходження до сільських бюджетів від земельних платежів.
Якщо в минулому році у сільські бюджети за використання рільних земель запасу та не витребуваних земельних часток (паїв) надійшло майже 67 мільйонів гривень, то в нинішньому році ми очікуємо надходження майже 117 мільйонів гривень.
Ред.: Не секрет, що у області дуже розвинене мале підприємництво. Так, на початок року у вас зареєстровано понад 80 тис. малих підприємців. Отже, податки від діяльності ФОП та невеликих підприємств є досить вагомою складовою місцевих бюджетів. Що робиться на Полтавщині для підтримки малого підприємництва?
Іван Момот: Розвиток підприємництва в регіоні - це місце прикладення і зусиль, і уваги влади.
Наразі маємо таку картину: починаючи з 2007 року Регіональним Фондом підтримки підприємництва було надано фінансову підтримку на поворотній основі 127 суб’єктам підприємницької діяльності на загальну суму майже 5 мільйонів гривень. Переконаний, що ці цифри повинні бути більшими в рази.
Ред.: Ви багато уваги приділяєте роз'яснювальній роботі. Ми самі приймали участь у ряді кущових семінарів, присвячених темам антикорупційного законодавства та законам про інформацію…
Іван Момот: Знаєте, я завжди був противником формального підходу до вирішення будь-яких питань. Тому всі заходи, де обласна рада є організатором чи учасником, намагаємося проводити таким чином, щоб практичне наповнення домінувало над теоретичною складовою.
Саме так ми працюємо з Управлінням Головдержслужби у Полтавській області, організовуючи семінари для керівників громад з силовими структурами, включаючи прокуратуру, УБОЗ, СБУ.
Для прикладу, нещодавно профільна комісія обласної ради разом з керівниками УМВС в Полтавській області опрацювала разом з сільськими головами питання взаємодії органів внутрішніх справ області. Йшлося, зокрема, про роботу підрозділів дільничних інспекторів міліції, їхню співпрацю з органами місцевого самоврядування у питаннях забезпечення громадської безпеки та правопорядку.
Полтавська обласна рада із розумінням ставиться до проблем правоохоронних органів та, по можливості, надає їм фінансову підтримку. З цією метою обласною радою прийнята і впроваджується обласна Комплексна програма профілактики правопорушень на 2011-2015 роки. На виконання її заходів планується спрямувати з обласного бюджету 8 мільйонів гривень.
Постійні робочі зустрічі, роз’яснення на місцях позиції керівників регіону, узгодження інтересів громад, донесення до населення ініціатив Президента України Віктора Януковича – це все ті складові, які дозволяють вести владі ефективний діалог з громадськістю. А почути і зрозуміти один одного – це вже вагомий крок до успіху в усіх справах і починаннях.
