28 жовтня у Лохвиці відбулася церемонія поховання останків бійців Червоної Армії, загиблих влітку 1941 року на Єльнинському плацдармі.
26 днів тривали кровопролитні бої на Смоленському напрямку за Єльню, які завершилися 8 вересня 1941 року розгромом фашистського угрупування та визволенням міста.
Останки двох радянських воїнів були знайдені пошуковим загоном «Гвардієць» Єльнинського районного філіалу Смоленського обласного центру героїко-патріотичного виховання «Обов’язок». За солдатським медальйоном вдалося встановити особу лише одного загиблого - червоноармійця Ковбасюка Віктора Петровича, 1921 року народження, уродженця села Березна Володарського району Київської області, бійця 105-ї танкової дивізії, яка входила до складу 24-ї армії. Інший червоноармієць – імовірно, теж родом із України, однак його ім’я залишилося невідомим.
Рідний брат та племінниця Ковбасюка Віктора Петровича проживають нині у місті Лохвиця Полтавської області. На їхнє прохання та при сприянні Лохвицької райдержадміністрації, районної та міської рад, Міжрегіонального громадського Фонду з вшанування пам’яті загиблих при захисті Вітчизни Російської Федерації останки червоноармійця Ковбасюка та його бойового побратима були перевезені для поховання на Україну.
На центральній площі міста, біля Вічного вогню, відбувся мітинг, присвячений Дню визволення України від фашистських загарбників та похованню останків загиблих червоноармійців.
Про героїв Великої Вітчизняної війни, що стали на шляху фашизму і зупинили його,здавалося, нестримний поступ, про велич всенародного подвигу та ту високу ціну, яку заплачено за мирне життя прийдешніх поколінь, вірність пам’яті загиблих героїв говорили голова районної ради Любов Кирієвська, перший заступник голови райдержадміністрації Михайло Гузь, Лохвицький міський голова В’ячеслав Демчук, голова районної організації ветеранів Андрій Яременко, координатор по зв’язках із країнами СНД та Балтії Міжрегіонального громадського Фонду з вшанування пам’яті загиблих при захисті Вітчизни Російської Федерації Андрій Лященко.
Андрій Ляшенко вручив сім’ї загиблого особисті речі героя: капсулу солдатського медальйону, записку з неї та кілька пшеничних колосків, виявлених пошуковцями в останках одягу Віктора Ковбасюка.
Пам’ять загиблих у роки Великої Вітчизняної війни учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання, поклали до Вічного вогню вінки та квіти.
Під траурну мелодію труну з останками Віктора Ковбасюка та його бойового товариша було супроводжено до Благовіщенського кладовища.
Про короткий, але героїчний військовий шлях загиблих земляків розповів військовий комісар об’єднаного Лохвицько-Чорнухинського райвійськкомату Андрій Кузін.
- Неймовірний біль крає серце кожного, хто втрачає близьку людину, - сказала племінниця загиблого Надія Міхно. - Проте він набагато сильніший, коли протягом семи десятиліть не було жодної інформації про рідного сина, брата, дядька.
Від імені сім’ї загиблого героя вона висловили щиру вдячність всім, хто доклав зусиль для того, щоб Віктор Ковбасюк та його однополчанин спочили у рідній українській землі.
Настоятель Благовіщенського храму протоієрей Міхаіл відправив панахиду.
На честь героїв пролунав салют.
