«Вечірня Полтава»
У цьому впевнений головний лікар Хорольської центральної районної лікарні, депутат обласної ради, голова комісії облради з питань охорони здоров’я Михайло Виноград і додає:
— Головне — це ставлення до людей. Я вважаю, що треба дослухатися до потреб людей і, за можливості, допомагати вирішувати нагальні питання. На сесії районної ради минулого скликання було прийнято рішення про перепрофілювання недобудованого гуртожитку на 8-квартирний будинок для молодих спеціалістів-лікарів. До початку нового навчального року добудуємо будинок і лікарі отримають житло. Та ж ситуація і з реанімаційним відділенням ЦРЛ. Велику підтримку надало нам Головне управління охорони здоров’я — забезпечило більшістю обладнання. Фінансували всі, переважно це були державні кошти (більш ніж 1 млн. грн.), підтримали райдерж-адміністрація, районна рада, депутатський корпус, приватні підприємці.
— З яких лікарських закладів складається сьогодні медична галузь району?
— Хорольська центральна районна лікарня — це стаціонар на 188 ліжок та поліклінічне відділення, розраховане на прийом 375 хворих на день. У районі працюють 32 фельдшерсько-акушерських пункти (ФАПи) і 11 амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Дільничих лікарень у нас немає. Я вважаю, треба відокремити лікувальні заклади від соціальних і чітко розділити, тому що якщо медичний заклад фінансується Міністерством охорони здоров’я, а займається соціальними питаннями, то це вже не медичний заклад і не потрібно недоцільно витрачати кошти. Схвально ставлюся до об’єднання 3—4-ох близько розташованих ФАПів в амбулаторії на базі приміщення в центральній садибі. Там повинен бути терапевт, стоматолог, 2—3 медпрацівники, а також 100-відсоткове забезпечення медикаментами, зв’язком, транспортом та паливно-мастильними матеріалами. В цьому питанні виходжу виключно з позицій доцільності надання якісної медичної допомоги людям.— А як щодо фінансування амбулаторій? Чия це прерогатива?
— Слушне запитання. Алгоритм наступний: ми реорганізувалися, вивільнені кошти ефективно використали, а далі необхідний мінімум повинна виконувати держава — фінансувати і забезпечити всім необхідним.
— Реорганізація — справа, безперечно, потрібна, а як вирішено питання з медпрацівниками?
— Ми всіх медпрацівників праце-влаштували за фахом у Клепачах, Бригадирівці, Покровській Багачці.
— Михайле Васильовичу, як ви ставитесь до діяльності Лікарняної каси (ЛК)?
— У цілому по району понад 1500 осіб є членами ЛК, але я вважаю, що при чисельності населення Хорольського району (37 тисяч осіб) 10 тисяч осіб могли б бути членами ЛК. За кордоном медицина вже давно розділена на державний, страховий і приватний сектори. Ми також рано чи пізно прийдемо до страхової медицини. На сьогодні альтернативи немає, і я, як голова обласної комісії з питань охорони здоров’я, наголошую, що нам треба активізувати роботу в цьому напрямку. Я вважаю, що на сьогодні — це вихід для кожної людини.
— Навіть у Полтаві говорять про ваше пологове відділення. Сертифікат, який прикрашає ваш кабінет, є підтвердженням особливого статусу відділення?
— Хорольська районна лікарня акредитована як лікарня, доброзичлива до дитини. Цього року ми пройшли переакредитацію і отримали сертифікат. Проведено капітальний ремонт пологового залу і закуплено нове обладнання, влітку плануємо встановити пластикові вікна.
— Вас підтримує районна влада у вирішенні нагальних питань?
— Стовідсотково! Не просто підтримує — немає таких питань, які б не вирішувались.
У пологовому відділенні нас привітно зустріла його завідувач — районний акушер-гінеколог Людмила Величко і показала пологову залу:
— У нашому районному пологовому відділенні приймаємо майже 360 пологів на рік. У своїй роботі дотримуємось інноваційних технологій — обладнали сімейні індивідуальні пологові зали. Вважаємо, що жінка повинна народжувати у зручному для неї положенні, для чого в палаті встановили функціональні ліжка, в яких зручно і мамам, і діткам, а також є шведська стінка і спеціальні м’ячі. Палата обладнана реанімаційним столиком для новонароджених, централізованою подачею кисню. Через 2 години після пологів дитинка разом із мамою переводяться в палату сумісного перебування, де знаходяться до виписки.
На сьогоднішній день ми повертаємось до принципів грудного вигодовування, яке передбачає, зокрема, раннє прикладання до грудей, вільне вигодовування, на вимогу дитини, а не погодинне. Така практика свідчить: перші 3—5 діб вільного вигодовування дитини дають шанс вигодовування до півроку виключно грудним молоком і переважно грудним молоком — до року.
Із палатою інтенсивної терапії нас познайомив заступник головного лікаря з медичної частини Анатолій Голобородько:
— Палата інтенсивної терапії для новонароджених спеціально обладнана інкубатором для недоношених дітей, апаратом штучного дихання для новонароджених, які мають проблеми, кювезом, обігрівачами, інфузоматом, централізованою подачею кисню тощо.
Знайомлячи нас із поліклінічним відділенням, головний лікар запрошує до пункту переливання крові, де встановлено низькотемпературне обладнання. Медсестра пункту Ірина Литовченко продемонструвала вміст холодильників, де зберігається свіжозаморожена плазма та еритроцитарна маса.
— Наших запасів донорської крові вистачає на три райони. Традиційно у січні—лютому проводимо день донора, в якому беруть участь всі медпрацівники, а першим, звісно, кров здає головний лікар.
У поліклінічному корпусі ми відвідали магазин-кафетерій в українському стилі, відкритий цього року за ініціативи очільника Хорольської районної лікарні та за підтримки районної ради. Тут все зроблено зі смаком і любов’ю для зручності хворих та медперсоналу.
Плани і стратегію головний лікар спрямовує на розвиток закладу, на підвищення рівня надання медичних послуг та поліпшення матеріально-технічної бази.
Мабуть, у душі Михайло Васильович трішки поет, позаяк окрім планів має ще й заповітну мрію — посадити на території центральної районної лікарні парк та збудувати капличку. Адже, як талановитий хірург, він знає: де зцілена душа, там відступає біль фізичний.
